Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Тема дня. Вивчення нових правил трансфертного ціноутворення (звичайних цін), коментар Наталії Салової, журнал Платник Податків

2 вересня 2013 р.

Тема дня. Вивчення нових правил трансфертного ціноутворення (звичайних цін), коментар Наталії Салової, журнал Платник Податків Ось і настало 1 вересня! Для батьків та першачків - радісне свято Знань, а для головних бухгалтерів - день вступу в дію нових правил визначення «звичайної ціни».

Вміння наших законодавців вносити правки та зміни до проектів законів, що обговорюються та які планується приймати, викликає справжній захват! Обговорювали один законопроект, а врешті прийняли інший. І нам не залишається нічого іншого, як вкотре знову починати вчитись спочатку. А тому, давайте разом відкривати нові обрії захоплюючої книги «Податковий кодекс України»!

Зміни слід розглядати починаючи з визначення понять, до яких ми вже звикли, а саме: «звичайна ціна», «пов’язані особи». Одночасно з’явились нові поняття: «трансфертне ціноутворення», «контрольовані операції», «діапазон ринкових цін», «зіставлення комерційних та фінансових умов операції» та багато іншого. Отож, по черзі…

Поривання наших законотворців, напевне, дійсно були направлені на втілення в умовах українських реалій існуючого досвіду інших країн, які користуються принципами трансфертного ціноутворення вже не перший десяток років. Трансфертне ціноутворення - це процес визначення цін за якими обмінюються товари чи послуги між взаємозалежними особами.

У міжнародній практиці трансфертне ціноутворення - досить цивілізований інтернаціональний механізм, який дозволяє «вирівнювати» суми сплаченого податку транснаціональними компаніями, підрозділи яких знаходяться в різних країнах. Тема дня. Вивчення нових правил трансфертного ціноутворення (звичайних цін), коментар Наталії Салової, журнал Платник Податків Досить показовим може бути наступний приклад:

Підприємства А та Б входять до складу однієї транснаціональної компанії. Проте, в країні, де знаходиться підприємство А податок на прибуток складає 15%, а в країні підприємства Б - 25%. Зазвичай прибуток від продажу за одиницю товару в країні А складає 50 у.о. Однак, підприємство А продає його підприємству Б з прибутком в 500 у.о.. Тобто, Підприємство А заплатить податок на прибуток 75 у.о. (Розрахунок: 500 у.о.*15%). Ціна продажу в країні Б складе 600 у.о. А це означає, що в країні Б оподаткуванню підлягатиме лише 100 у.о. (600 у.о.-500 у.о.), а податок на прибуток складе - 25 у.о. (100*25%).

Загалом, отримавши прибуток в сумі 600 у.о. транснаціональна компанія сплатить податку на прибуток 100 у.о. При цьому, 5/6 прибутку залишиться в країні з меншою ставкою оподаткування.

Використовуючи принципи трансфертного ціноутворення, податкова служба країни Б може довести, що звичайна ціна товару, який придбавається в країні А, складає 50 у.о. Тобто, коригуючи витрати на придбання (500 у.о.- 450 у.о.), визначається «правильна» база оподаткування в країні Б:

600 у.о. - 50 у.о. = 550 у.о. Відповідно, податок на прибуток складе: 550 у.о.*25% = 137,50 у.о.

Одночасно, коригується сума отриманого прибутку в країні А (вона - зменшується!):

(500 у.о. - 450 у.о.)*15% = 7,5 у.о.

Загалом, отримавши прибутку 600 у.о., транснаціональна компанія сплатить податку на прибуток 145 у.о.

Погодьтесь: з точки зору глобальності - абсолютно правильна схема: в країні, де більше отримано прибутку - більше сплачується податку.

Однак, замість того, щоб просто скористатись вже існуючою схемою та застосувати її, Україна вирішила зробити все по-своєму…

По-нашому, це виглядає так: «Трансфертне ціноутворення - це система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 Податкового кодексу контрольованими».

Визначення поняття «звичайна ціна» майже не змінилось: це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;

А «контрольованими» визнаються операції за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Розглянемо елементарний приклад: Підприємство упродовж календарного року здійснило операцій з одним контрагентом на суму 30 млн.грн. (без ПДВ), а з іншим - на 22 млн.грн. (без ПДВ). Чи будуть такі операції контрольованими? Адже загальна сума здійснених операцій перевищує 50 млн.грн., але з кожним контрагентом - ні.

Читаючи дослівно визначення (з урахуванням правил пунктуації) поняття «контрольованих операцій», можу дати відповідь: «Ні. У вказаній ситуації здійснені операції не підпадають під визначення контрольованих.».

І це буде моя перша порада: повторіть, будь ласка, правила пунктуації! Пригадуєте: «Казнить нельзя помиловать». Приблизно те ж саме чекає і нас без знань української мови при вивченні змін, які вступають в силу з 01.09.2013р.

«Особливості» використання трансфертного ціноутворення в Україні полягають перш за все у тому, що його принципи використовуються не для транснаціональних компаній, а для операцій, що здійснюються між пов’язаними особами.

Якщо в міжнародній практиці «пов’язаними» визнаються зазвичай особи, що мають контрольний пакет акцій, то відповідно до наших починань, існує 12 видів взаємозв’язків, при яких особи можуть бути визнані пов’язаними. Прочитавши перший раз визначення поняття «пов’язані особи», повинна чесно визнати, я подумала, що напевне погано вчилась в школі: настільки недолугими вони мені видались. Не зупинившись на цьому, я провела опитування 45 знайомих головних бухгалтерів, фінансових директорів і виявилось, що я - не одна така! Насправді, 45 із 45 осіб визнали, що навіть порівнювали слова в кожному з підпунктів, щоб встановити різницю між ними. А встановивши різницю, стикались з новим питанням: «Так в чому ж різниця по суті?». Щоб не бути голослівною, наведу два приклади (далі - дослівно пп.14.1.259 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. №2755-VI (далі - Податковий кодекс):

Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються:

а) юридичні особи - у разі якщо одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

в) юридичні особи - у разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20 і більше відсотків.»

Проаналізувавши всі визначення, можу дати другу пораду: якщо Ви досі не вміли - навчіться малювати!

Лише намалювавши схематично зв’язки між юридичними особами, між фізичною особою та юридичною, між фізичною особою та юридичними особами, між фізичною та фізичною особою Ви зможете приблизно уявити, що мали на увазі наші законотворці, переносячи на папір своє бачення процесу взаємодії між пов’язаними особами.

Крім того, зверніть увагу на одну особливість: пп.39.2.1.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу вимагає контролювати не всі операції з пов’язаними особами, а лише ті, в яких стороною виступає пов’язана особа, що:

Повна версія статті Вивчення нових правил трансфертного ціноутворення (звичайних цін),pdf,Платник Податків