Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Відшкодування ПДВ (автоматичне та звичайне): вимоги, процедура, складності на практиці. Компетентна думка податкового консультанта Івана Шевалгіна, Юрист & Закон

27 серпня 2013 р.

Відшкодування ПДВ (автоматичне та звичайне): вимоги, процедура, складності на практиці. Компетентна думка податкового консультанта Івана Шевалгіна, Юрист & Закон Іван Шевалгін, податковий консультант PSP Audit.

Компетентна думка.

Програма автоматичного відшкодування сум податку на додану вартість свого часу принесла як позитивні зрушення так і певні перестороги, проте пройшов час і можна сказати, що програма працює.

Значним плюсом програми є мінімальна участь людини у процесі прийняття рішення, оскільки працівникам податкової необхідно лише вчасно та в повному обсязі вводити в бази даних необхідну інформацію, а решту вже виконує машина. Не можна сказати що людський фактор відійшов в сторону, проте він мінімізований. Принаймні при автоматичному відшкодуванні сум ПДВ.

Загальний порядок відшкодування значних змін свого часу не зазнав, та продовжує працювати в звичному порядку, про який зупинимося трохи пізніше, а поки розглянемо суть автоматичного відшкодування.

Що ж, розглянемо першу необхідну річ для отримання автоматичного відшкодування, це умови, яким повинно відповідати підприємство. Загальний перелік вимог наведено в пункті 200.19 Податкового кодексу. Найбільш важливим для нашої країни з них є декілька, проте зупинимося на основних.

Одним з важливих критеріїв є відсутність за місцезнаходженням підприємства. Значна кількість українських підприємств не знаходяться за юридичною адресою, що наведена в реєстраційних документах в податковій, а отже для отримання автоматичного відшкодування таким підприємствам слід в першу чергу зареєструватися за своїм фактичним місцезнаходженням. Навіть реєстрація в одному адміністративному районі, проте перебування за іншою адресою, є формальним чинником для відмови в автоматичному відшкодуванні.

Другим доволі важливим фактором є розмір середньої заробітної плати на підприємстві, адже згідно норм Податкового кодексу вона повинна складати не менше ніж у два з половиною рази вище за мінімальну заробітну плату у кожному з останніх чотирьох податкових періодів, тобто за останній рік як мінімум. В сьогоднішніх реаліях, не багато підприємств можуть віднести собі виконання даної умови для плюсів компанії. Про це неодноразово заявляли і податківці у своїх виступах та коментарях.

Решта умов є суттєвими, проте їх виконання значно простіше, тож на них особливо зупинятися не будемо. На виконання норм Податкового кодексу Міністерством фінансів України розроблено цілий порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 21.09.2011р. №1178. Слід зазначити, що на початку того ж року діяв інший наказ, №42 від січня 2011року, проте він був доволі скоро замінений на діючий.

Отже, якщо підприємству пощастило виконати умови для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, то за результатами лише камеральної перевірки, що має проводитися протягом 20 календарних днів з граничного терміну подачі декларації. А отже, навіть якщо підприємство подало податкову декларацію першого числа, то у податківців є приблизно 40 днів (в залежності від припадання останнього дня подачі на вихідний день) для проведення камеральної перевірки.

В разі невідповідності умовам для автоматичного відшкодування податку на додану вартість, податківці повинні повідомити про це платника податку, та забезпечити таке повідомлення розрахунками та поясненнями щодо невідповідності того або іншого показника нормативу.

В сьогоднішніх нормах законодавства є ще один позитивний момент, а саме, з 1 січня 2014 року, для проведення камеральної перевірки, посадовцям Міндоходів буде дано лише «п’ять календарних днів з дати подачі декларації» на проведення камеральної перевірки, що по суті повинно прискорити повернення обігових коштів підприємству. Проте підприємство має мати протягом останніх 36 послідовних календарних місяців позитивну податкову історію та відповідати критеріям, встановленим Кабміном в січні 2012 року.

Для решти підприємств діє звичайний порядок проведення відшкодування сум податку на додану вартість. Протягом 30 календарних днів з дати граничного терміну подачі декларації проводиться камеральна перевірка, а в разі необхідності, додатково протягом 30 календарних днів проводиться документальна виїзна позапланова перевірка. Перелік підстав для проведення такої позапланової перевірки визначено постановою Кабінету Міністрів. Далі, якщо за податкової перевірки все пройшло нормально та без зменшень сум бюджетного відшкодування та штрафних санкцій, протягом п’яти днів, при чому Кодексом не визначено робочих чи календарних, орган податкової служби подає до відповідного підрозділу держказначейства висновок про відшкодування сум ПДВ.

В ідеалі система відшкодування сум ПДВ виглядає саме так. Проте ідеал, нажаль, інколи далеко від реалій.

Серед найбільших нарікань стосовно бюджетного відшкодування є несвоєчасність проведення податкових перевірок, адже дуже часто не витримуються строки через відсутність достатньої кількості працівників податкової або за інших об’єктивних і не дуже обставин.

Другим важливим моментом, є недотримання строків самого проведення відшкодування, адже на практиці висновки про відшкодування ПДВ направляються до казначейства по декілька разів, і при цьому на неповну суму, а лише частинами, що підтверджені зустрічними перевірками.

ВИСНОВКИ:

На кінець хочеться зазначити, що розрекламоване зниження розміру ставки ПДВ до 9% та введення податку з обороту може ускладнити механізм відшкодування ПДВ у зв’язку із зменшенням надходжень до бюджету, адже заборгованість з відшкодування за попередні періоди ніхто податковій не прощав, а от в бюджеті виникне ще одна дірка, хоча її можливо і закриють, точніше від термінують, за допомогою фінансових векселів.

За матеріалами: Юрист & Закон

Оригінал статті на укр, pdf, Юрист&Закон