Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Про визначення середньо ринкової вартості легкового автомобіля, мотоцикла та мопеда. Юрист & Закон. Коментар Івана Шевалгіна

27 червня 2013 р.

21.06.2013-27.06.2013, № 45

Іван Шевалгін, податковий консультант PSP Audit

ЗАХИСТ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ Про визначення середньо ринкової вартості легкового автомобіля, мотоцикла та мопеда. Юрист & Закон. Коментар Івана Шевалгіна

Згідно норм Податкового Кодексу, фізичні особи повинні при продажу легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда визначити податковий результат від такого продажу та сплатити податок на доходи. Дана норма вже діє доволі давно, проте є і новинки. З 1 січня 2013 року вступили в дію зміни внесені Законом від 02.10.2012р. №5413-VI. Згідно даних змін, в цілях оподаткування, є 2 варіанти визначення мінімальної бази оподаткування, або ж це оціночна вартість або середньоринкова вартість, що визначається за методикою Кабміну та розміщується на сайті Мінекономрозвитку. При цьому така інформація повинна розміщуватися на цьому сайті до 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Отже зміни в Податковому кодексі змусили Кабмін попрацювати над створенням методики. І як раз в граничний день розміщення інформації на сайті Мінекономрозвитку інформації про середні ціни за 1 квартал 2013 року Кабмін тільки затвердив дану методику. Для чесності слід зауважити, що і на момент написання статті дана Постанова в дію не вступила, а скоро вже закінчення другого кварталу. Так вийшла у світ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» від 10.04.2013р. №403.

Не будемо говорити про те, що платники податків були позбавлені права використати дану методику при продажу автомобілів, мотоциклів та мопедів в першому та другому кварталах 2013 року, і продовжували платити оцінювачам для визначення вартості авто- або мото- транспорту, а перейдемо до розгляду того, що ж все таки нам Кабмін дав.

Методика визначення середньоринкової вартості транспортного засобу не визначається чимось особливим. Береться ціна нового аналогічного транспортного засобу (хоча це і доволі дивно, оскільки здебільшого іноземні моделі між модернізацією проживають не більше 5 років), та до такої ціни, за формулою, застосовуються коефіцієнти коригування. Їх усього два, перший з них залежить від терміну експлуатації, другий від пробігу транспортного засобу. І все. Все доволі просто, знайшли ціну нового аналогічного транспортного засобу, перемножили, поділили, та отримали базу оподаткування. А з неї вже вирахували відсоток ставки податку та виконуємо свій громадянський обов’язок по сплаті податків.

Далі розберемося стосовно методики визначення бази оподаткування. Згідно Постанови КМУ середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів. В даному випадку застосовуються термін «ідентичних». У разі неможливості знайти ідентичні транспортні засоби. Для визначення середньоринкової вартості будуть використовуватися дані «аналогічних» транспортних засобів.

В чому різниця між ідентичними та аналогічними транспортними засобами також написано в Постанові. Але перед цим зауважимо, що інформацію про ціни нових транспортних засобів в Україні будуть братися з офіційних прайс-листів виробників або дилерів (тільки не зрозуміло всіх, чи тільки офіційних імпортерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках. Що таке довідкові дані в Постанові не сказано нажаль.

Отже повертаємось. Ідентичними автомобілями є транспортні засоби, в яких збігаються марка, країна-виробник, тип кузова (седан, універсал тощо), модель, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, рік випуску татехнічні характеристики. Найбільше питання становить визначення технічні характеристики, проте здебільшого такі дані є в паспорті автомобіля, наводяться в буклетах, прайс-листах та книгах сервісного обслуговування. Проте і не це викликає певні настороги. Даним же пунктом Постанови КМУ визначено, що при визначенні ідентичності транспортних засобів можуть бути розбіжності в комплектності, укомплектованості, пробігу та технічному стані. А це означає, що при продажу авто 5-ти річної давнини, до якого вже є нова модель (наприклад рестайлінг або найголовніше забезпечення значною кількістю додаткової електроніки та техніки, що значно підвищують вартість нової моделі) може використовуватися за базову ціну для формули саме ціна нового автомобіля, що значно підвищить базу оподаткування. Крім того, є більш простий і банальний приклад. Значна кількість марок та моделей автомобілів мають різну вартість через застосування в одній і тій самій машині різної кількості електронних приладів, додаткових опцій, тощо, а це впливає на вартість, і такий вплив може розраховуватися тисячами, а то й десятками тисяч гривень. А отже, для бази може вибиратися машина з найдорожчою комплектацією, і при продажу авто його середньо ринкова вартість буде значно більшою. І найголовніше, в такій оцінці не визначається технічний стан транспортного засобу. А отже розбите вщент авто після ДТП буде коштувати стільки ж, скільки й ціле.

Аналогічними легковими автомобілями є такі, в яких збігаються наступні ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо), призначення (дорожні, позадорожні), тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), робочий об'єм двигуна, привод тягових коліс (передньоприводні,задньоприводні, повноприводні), тип коробки перемикання передач, габаритні розміри, комплектність, кількість дверей. Ось тут теж цікавий момент в тому, що в даному переліку зазначається комплектність, а отже, визнання автомобілів аналогічними становиться вкрай важке, оскільки можуть бути доволі незначні відмінності, які унеможливлять за великого бажання визнавати автомобілі аналогічними. Такими, наприклад є відмінність клімат контролю та кондиціонеру, магнітоли з CD-чейнджером та без нього, тощо, таких прикладів можна навести дуже багато.

Іншими нормами Постанови визначається що в першу чергу повинно проводитися порівняння ідентичних транспортних засобів, а за неможливості тоді використовується метод порівняння з аналогами. Також зазначається що у разі неможливості визначення аналогів у дилерів, береться інформація у країнах-виробниках та інших країнах, а також може використовуватися інформація з друкованих джерел та найголовніше Інтернету. При цьому Постановою не визначено, чи береться інформація і Інтернету тільки з українських сайтів, чи можливе використання даних інших країн, а це дає можливість широкого інтервалу визначення ціни. В кінці Постанови наводяться коригуючи коефіцієнти для формули.

ВИСНОВОК: Отже, ми нарешті отримали. Або майже отримали довгоочікувану Постанову та методику, проте вона принесла більше питань ніж відповідей. Тепер почекаємо поки вона набере чинності та почне працювати, а тим часом не забуваємо, що у будь-якому випадку, ми маємо право обрати експертну оцінку транспортного засобу, а враховуючи недоліки Методики, то таке використання буде частіше ніж очікувалося, і цю вартість автомобіля, мотоцикла чи мопеда визнати не ринковою податківці не взмозі.

Повна версія статті на укр, pdf, Юрист&Закон