Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Оскарження результатів перевірок,журнал Податкова правда, червень 2013, №12, бліц-консультація Дмитра Сушко

19 червня 2013 р.

Нажаль, перевірки на підприємствах доволі регулярне явище. Влада весь час звітує про скорочення кількості перевірок бізнесу, однак на справді кількість контролюючих органів, що перевіряють бізнес залишається суттєвою, а найбільший клопіт, як правило, доставляє саме податкова перевірка. Фактичні результати таких документальних перевірок оформлюються актом або довідкою. Акт складається у разі встановлення під час перевірки порушень, а довідка - у разі відсутності порушень. Останнє сьогодні майже не зустрічається на практиці. Однозначно найважливішим моментом є узгодження на стадії безпосередньої перевірки того, що потрапить до акту. Але не завжди це вдається досягти при роботі з перевіряючими. Тому найчастіше підприємства вже отримують документ з висновками. При незгоді з наведеним у ньому, представники підприємства, що його підписують, як правило, зазначають в довільній формі про свою незгоду з висновками наведеними в акті та інформують про готовність подати заперечення у строки встановлені законодавчо. Такий напис не є обов’язковим, але дає зрозуміти представникам податкової, що результати з сумами донарахованих податків та штрафів не узгоджені і будуть оскаржуватись підприємством.

Відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України від 01.12.2010р. №2755-VI (далі - ПКУ) та п.6 розділу ІУ наказу ДПА України від 22.12.2010р. № 984 (далі - наказ №984), у разі незгоди підприємства з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, воно має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Трапляються випадки, коли підприємства не встигають якісно підготувати таке заперечення на цьому етапі оскарження, якщо кількість питань, які наведені в акті перевірки і з якими підприємство не погоджується, значна. Доречно залучити аудиторів, юристів, які б допомогли якісно і швидко скласти документ та підготувати позицію підприємства. Такий документ, як правило в подальшому слугує базовим для написання скарг, позовних заяв, якщо процес оскарження не завершується на рівні податкової, що здійснила перевірку. Якщо вчасно заперечення не подавалось, то протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення підприємству акта перевірки податковою приймається рішення про визначення грошових зобов’язань.

Якщо заперечення подане вчасно, то податкова розглядає його протягом п'яти робочих днів, що настають за днем його отримання. За наслідками такого розгляду підприємству надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Слід зауважити, що підприємство має право брати участь у розгляді заперечень, про що воно зазначає письмово у своєму запереченні. На стадії обговорення акту та заперечення ще є невелика, але можливість знайти компроміс всім учасникам цього процесу на місцевому рівні. Як засвідчує практика, на цьому етапі можна врегулювати питання відверто хибних розрахунків працівників податкової, але дуже рідко вдається змінити думку податкової на протилежну щодо вже наведених в акті питань.

Згідно з п.58.1 ст.58 ПКУ при визначенні суми грошового зобов'язання платника податків контролюючим органом відповідно до ст.54 ПКУ, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням результатів розгляду заперечення, відповідно до п.86.8 ст.86 ПКУ податковою протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду такого заперечення і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству, приймається рішення про визначення грошових зобов’язань.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ рішення, прийняті податковою, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Підприємство може оскаржувати результати перевірки в органі податкової вищого рівня шляхом надання скарги про перегляд цього рішення або звернутись з позовом до суду.

Водночас, згідно пункту 56.18 ст.56 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

За матеріалами журналу "Податкова правда"

Повна версія статті"Оскарження результатів перевірок", pdf, укр