Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Фінансова поліція: неприхована загроза? «Джеркало тижня. Україна» №10, 15 березня 2013, коментар Дмитра Сушко

16 березня 2013 р.

Поява в ЗМІ інформації про наміри влади створити Службу фінансових розслідувань (фінансову поліцію), стала, без перебільшення, інформаційною бомбою цього тижня. Її вибух нарешті перевів у публічну площину протистояння між різними угрупованнями у владі щодо розподілу "економічно-силового" пирога, яке триває вже близько року.

За цих обставин доволі показовим є спосіб, в який факт підготовки "фінансово-поліцейського" законопроекту став надбанням гласності, — через витік інформації. З оглядом на "креативні практики" влади можна з упевненістю припустити, що таким чином було зроблене "промацування" на предмет того, як суспільство відреагує на можливе народження монстра мало не з КДБшними атрибутами. А заодно — "морально" підготувати країну до його появи.

Ініціатори проекту (за даними DT.UA, цю ідею президентові Віктору Януковичу підказали в його ж адміністрації) одержали цілком прогнозовану негативну реакцію, головним об'єктом якої став саме глава держави. Схоже, потік виниклого негативу виявився несподівано потужним. Хай там як, а вже через два дні після "витоку" — у середу, 13 березня, з'явилося повідомлення прес-служби Кабміну про розпорядження прем'єр-міністра Миколи Азарова міністерствам і відомствам "не розглядати проект закону про створення Служби фінансових розслідувань" у зв'язку з тим, що він "не відповідає вимогам часу".

Тим часом Янукович навряд чи так просто відмовиться від ідеї, яка так сподобалася йому, одержати в такий спосіб ще один найпотужніший важіль контролю над країною, заодно остудивши запал давніх сперечальників за повноваження — Захарченка, Клименка й Головача. За даними DT.UA, під час спеціальної наради, що відбулася в АП, усім причетним до ідеї створення фінансової поліції було поставлено завдання переробити проект так, щоб він не викликав такого сильного обурення в населення та бізнесу.

Тож можна не сумніватися, що "фінансово-поліцейський" серіал іще не закінчився. Як, утім, мало хто сумнівається й у тому, що наскрізь прогнилу і корумповану систему боротьби з економічною злочинністю в Україні треба реформувати. Запитання — як саме?

Нестиковочки-нескладушки

12 березня ц.р. Віктор Янукович затвердив Національний план дій на 2013 р. із впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 рр., в якому чорним по білому записано: у рамках "оптимізації функцій у сфері розслідування злочинів в економічній сфері проти держави" має відбутися "консолідація в єдиному органі функцій з розслідування злочинів економічної спрямованості", якими нині займаються податкова міліція, митниця, Держслужба по боротьбі з економзлочинністю МВС, Департамент контррозвідувального захисту економіки держави СБУ.

Що стосується розслідування злочинів проти приватної власності, то консолідація відповідних функцій має відбутися в органах внутрішніх справ, що також повинно супроводжувати скасування права співробітників МВС проводити перевірки суб'єктів господарювання.

Тоді як бути із заявою прем'єр-міністра Азарова про невідповідність законопроекту вимогам часу? Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський не виключає, що урядова заява могла бути спрямована на те, щоб "зняти громадську напругу з цього питання, щоб пізніше до нього повернутися або не повернутися". Це, своєю чергою, залежатиме "від нормальності роботи парламенту, результату боротьби між відомствами за збереження наявних повноважень".

Міркувань і припущень із цього приводу можна навести ще безліч. Але головний висновок один — спроби створити в Україні фінансову поліцію напевно триватимуть. Так що, враховуючи українсько-візантійські традиції, зовсім не слід виключати, що законопроект про Службу фінансових розслідувань буде "реанімовано" навіть у вже існуючому вигляді. Ну хіба що для пристойності внесуть косметичні корективи.

Нинішня оказія, до речі, стала ще однією яскравою демонстрацією того, як в Україні через давню звичку виписувати закони "під себе" можуть бути дискредитовані навіть найбільш здорові починання, давно й успішно експлуатовані в інших країнах.

Так, якщо відволіктися від вітчизняних реалій, теоретичні плюси від створення такого органу могли б полягати в тому, що бізнесу, наприклад, не довелося б більше мати діла з кількома силовими відомствами, що розслідують ті самі справи. Можливо, підвищилася б ефективність роботи стражів економічних інтересів держави, деякою мірою вдалося б оптимізувати адмінвитрати в процесі злиття різних відомств тощо.

Однак, якщо опуститися з теоретичних висот на грішну українську землю, потенційні мінуси відчутно переважують плюси.

Більшість експертів переконані в тому, що у разі прийняття розробленого законопроекту в Україні може бути створене таке силове "чудовисько", яке завдяки величезним повноваженням може за бажання роздавити будь-який бізнес. При цьому його робота неодмінно супроводжуватиметься посиленням корупції, погіршенням інвестклімату тощо.

"Для фінполіції передбачено значно ширше коло завдань і майже необмежені права порівняно, наприклад, із податковою міліцією. Серед них — право безперешкодно входити на територію підприємств та організацій усіх форм власності в будь-який час доби, застосовувати засоби фізичного впливу, вогнепальну зброю", — зазначає радник юридичної групи LCF Ганна Олефіренко.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан звертає увагу, що на нову силову структуру планують покласти не тільки функції аналітики фінансової системи, а й перевірку достовірності бухгалтерського обліку підприємств, які мають будь-які відносини з державними коштами, у тому числі й тих, які одержували їх від фондів соцстрахування. "Отже, під дію нової служби підпаде 99% підприємств усіх форм власності. А тут уже жодних обмежень для роботи представників служби немає", — констатує пані Продан.

Нелегко може бути й громадянам. Уявляєте, спите й раптом серед ночі бачите перед собою громилу в масці з автоматом у руках, який "пропонує" зізнатися — чи сплатили ви всі податки, не вкрали, випадково, кілька пачок аркушів А4, працюючи на держпідприємстві, і т.ін. Ви протираєте очі, витираєте притиснутою до підлоги фізіономією пилюку й розумієте — це не сон...

Для Служби фінансових розслідувань передбачалися й відверто "ексклюзивні" права, зокрема, "вилучати в громадян предмети та речі, заборонені чи обмежені в обороті, знищувати ці предмети". "Це означає, що фінансова поліція, на думку розробників, має право вилучати докази та самостійно їх знищувати, що, зрозуміло, дає підстави для серйозного занепокоєння щодо добросовісності фінансової поліції", — коментує директор Інституту власності та свободи, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін.

Не можна не звернути уваги й на те, що фінполіції пропонується надати право законодавчої ініціативи (!), яке сьогодні, крім нардепів, нагадаємо, мають тільки президент, Кабмін і НБУ.

Наділення фінансової поліції безмежними силовими повноваженнями йде врозріз із освяченим новим Кримінальним кодексом процесом декриміналізації ряду економічних злочинів, який передбачає акцент не на покаранні шляхом позбавлення волі, а на відшкодуванні збитків (у вигляді штрафів, компенсацій, доплат тощо). На думку виконавчого директора CASE Ukraine Дмитра Боярчука, "економічні злочини за своєю суттю є цивільними, а тому не зовсім логічно, щоб з ними боролися силові структури".

Тим часом, за інформацією не тільки DT.UA, законопроект викликав жорстку критику більшості відомств, які одержали його для аналізу (що не дивно, тому що він передбачає урізування повноважень багатьох із них). Позитивний вердикт надійшов хіба що від податкової служби, очолюваної Андрієм Головачем. А от Мін'юст, наприклад, поставив під сумнів конституційність настільки широких прав для поки що не народженого відомства. Про невідповідність законопроекту Конвенції про захист прав людини та основних свобод і практиці Євросуду з прав людини зазначав і в.о. урядового уповноваженого по справах Європейського суду з прав людини Маркіян Бем.

За словами директора департаменту податкової політики й моніторингу Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артема Рудика, у світі створення подібних підрозділів із надзвичайними повноваженнями виправдувалося певними об'єктивними причинами, насамперед серйозним поширенням злочинності. "Воєнізовані підрозділи фінансової гвардії в Італії були створені з метою протистояти італійській мафії; у США Службу внутрішніх доходів наділили надзвичайними повноваженнями під час дії "сухого закону", який спровокував розповсюдження організованої злочинності та контрабанди в Штатах", — констатує експерт.

Мало хто сумнівається в грандіозних масштабах фінансових зловживань в Україні, у тому числі у сфері держзакупівель, недоплати податків і т.ін. Але чи вірите ви в те, що фінансова поліція влаштує в країні тотальний "шмон" по тих людях, які сидять на багатомільярдних тендерних потоках? Або що на БТР в'їжджатиме в маєтки "шановних" людей?

З огляду на те, що фінансові поліцейські підпорядковуватимуться президенту, то, маючи настільки серйозний важіль у руках, за великого бажання та остаточної втрати зв'язку з реальністю резидент Банкової справді міг би замахнутися на новий (ще активніший, ніж зараз?) перерозподіл власності в Україні.

Однак парадокс — змія, яку Янукович може пригріти на грудях, його й поглине. У законопроекті прописано, що президент призначає та звільняє голову Служби фінрозслідувань, але заступників голови та керівників регіональних підрозділів призначає й звільняє голова служби, він же визначає організаційну структуру та чисельність штату.

"Нічого подібного в законодавстві немає. Тобто має місце спроба створити центральний орган виконавчої влади силового блоку, який формально підпорядковуватиметься президенту, але організаційно, операційно і функціонально буде поза системою органів виконавчої влади. Наявність у співробітників такого відомства спеціальної "силової" освіти і права на користування вогнепальною зброєю, засобами спеціального впливу — за теорією і практикою створює небезпеку державного перевороту як такого (!)", — вважає Д.Ляпін. Отак-от, не багато не мало.

Експерти також зазначають, що злиття різних силових відомств неодмінно призведе до кадрової чехарди, що обов'язково аговкнеться бізнесу — пани, мовляв, б'ються, а в холопів чуби тріщать. "Не будемо забувати, що прихід до влади нових людей завжди супроводжується активним "зароблянням грошей". У разі, якщо почнуться зловживання від фінансової поліції, то ефективно боротися з ними буде вкрай важко, зважаючи на широкі повноваження, а якщо врахувати і підконтрольність нового органу президенту, то, швидше за все, навіть просто неможливо", — зазначає радник практики вирішення спорів МЮФ Integrites Ганна Тищенко.

Фінансова поліція: неприхована загроза? «Джеркало тижня. Україна» №10, 15 березня 2013, коментар Дмитра Сушко Чи має документ шанс цього року бути затвердженим ВР? Навіть за всієї повноти нинішньої президентської влади з цим можуть виникнути серйозні проблеми. Аудитор, керуючий партнер PSP Audit Дмитро Сушко в цьому сумнівається. "Така структура може рано чи пізно зачепити і бізнес самих депутатів, тому вважаю, що вони це чудово розуміють, і навіть члени коаліції не підтримують такого законопроекту", — констатує експерт.

"Я категорично проти створення такої структури. Питання не в концентрації функцій, а в правовій площині. Треба розуміти — відносини між державою і платником податків повинні будуватися на основі взаємної відповідальності і рівноправності", — коментує нардеп, президент УСПП Анатолій Кінах. "У разі прийняття документа з України виведуть свої інвестиції та активи всі, хто не готовий їх віддавати. Законопроект продовжує формування тоталітарної репресивної машини, але вже відверто, без будь-якого приховування намірів", — упевнена й О.Продан.

Що далі?

Разом з тим усі фахівці погоджуються, що вітчизняна система боротьби з економічною злочинністю потребує реформування. На думку керуючого партнера аудиторської фірми "Аксьонова і партнери" Geneva Group International Олени Макєєвої, реформа системи боротьби з економічною злочинністю має розпочатися насамперед з пошуку інструментів попередження корупції. "Питання реорганізації слід спочатку обговорити. У непрозорих відносинах і через відсутність довіри між владою і бізнесом будь-яка новина сприйматиметься через призму негативу", — переконана експерт.

Одне з ключових питань: наскільки обов'язковою складовою цього процесу є централізація системи? Справді, у багатьох країнах існують аналоги фінансової поліції, яку планують створити і в Україні. Вони працюють або при Мінфіні (Австрія, Швеція, Іспанія, Італія, Угорщина), або при податковій (США, Великобританія, Нідерланди, Канада, Японія, Китай), або при МВС (Бельгія). Однак вони здебільшого не "перевантажені" тим масивом повноважень, які пропонується надати Службі фінрозслідувань України.

Нардеп Сергій Терьохін погоджується, що об'єднати правоохоронні структури, які борються з економічною злочинністю, було б доцільно. Але не зараз. "На поточному етапі робити це в Україні надто ризиковано. Наслідки можуть бути просто катастрофічними. Більш безпечний варіант — законсервувати ситуацію, щоб не створювати зайвих проблем", — вважає парламентарій.

На думку нардепа Миколи Катеринчука, створити єдиний орган в Україні треба. "Він може працювати, наприклад, при Мінфіні, при податковій службі, при МВС. Де саме, це потрібно аналізувати, а потім сідати та обговорювати окремо. Головне, щоб наш бізнес не перебував у стані переляку, коли сьогодні одні приходять грабувати, завтра — другі, треті, четверті", — зазначає парламентарій.

Тож ідея централізації функцій по боротьбі з економічною злочинністю, записана в президентському Національному плані дій на 2013 р., може й бути цілком здоровою. Ключове запитання: якими саме повноваженнями треба наділити фінполіцію, щоб це не створювало очевидних загроз порушення особистих і майнових прав громадян, викликаючи цілком обґрунтоване відторгнення у суспільства? Адже головним чинником, що викликав суспільний негатив, стали силові повноваження нового відомства, а також більш ніж резонні побоювання щодо можливого рейдерського і корупційного тиску з його боку.

Щоб їх розвіяти, доцільно було б перейняти досвід, наприклад, тих же США або Великобританії, де фінансова поліція є цивільною службою, що має право на проведення слідчих дій.

Ну й, нарешті, очевидно, що в будь-якому разі, хоч би яким милим був президентському серцю абсолютизм одноосібного правління, новий орган потребуватиме, на доважок до президентського, ще й хоча б парламентського контролю. А інакше — не уникнути лиха.

Автор: Василь Пасочник

За матеріалами Дзеркало тижня