Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Особливості оподаткування доходу нерезидентів у вигляді роялті в 2020 році. Стаття Андрія Фомічова для аналітичного видання Юрист & Закон

16 липня 2020 р.

Особливості оподаткування доходу нерезидентів у вигляді роялті в 2020 році. Стаття Андрія Фомічова для аналітичного видання Юрист & Закон

Повна версія статті

До Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) на регулярній основі вносяться зміни та доповнення. Близько двох законодавчих актів щомісяця. Не дивлячись на масштаб змін, ПК України потребував і потребує корегування. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року №466-IX (далі - Закон №466) мав виправити недоліки ПК України. Розглянемо зміни, що торкаються оподаткування податку на прибуток нерезидентів, зокрема, при виплаті роялті нерезидентам.

В першу чергу, на що звертаємо увагу, так це оновлений склад платників податку на прибуток, який доповнюється платниками єдиного податку, фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування та фізичними особами, що провадять незалежну професійну діяльність, тоді, коли здійснюють виплати нерезидентам. Тобто ті виплати, що адмініструються відповідно до п.141.4 ст.141 ПК України (особливості оподаткування нерезидентів). На таких суб’єктів також покладається обов’язок подавати річну декларацію з податку на прибуток.

Між тим, у зв’язку із виправленням технічних розбіжностей відповідно до Закону №466, дане запровадження є саме виправленням логічних неузгодженостей, адже і раніше це питання було частково вирішено. Відповідно до п.297.5 ст.297 ПК України спрощенці були зобов’язані сплачувати податок на репатріацію та звітувати про це в декларації з податку на прибуток. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 19.10.2018 року №842 про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств останню доповнили опціями, необхідними для заповнення єдинщиками.

Крім цього, платниками податку на прибуток стали іноземні компанії, що здійснюють діяльність на території України через постійне представництво або місце ефективного управління чи отримують роялті, тобто дохід із джерелом походження з України. А постійні представництва відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, пп.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПК України та пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України тепер також будуть входити до платників податку на прибуток, а пасивні доходи (роялті), що сплачуються на користь нерезидентів постійними представництвами, мають обкладатися податком на репатріацію.

Як і раніше, Закон 466 ставить в залежність законність виплати роялті або інших пасивних доходів на користь нерезидента від бенефіціарного власника. Єдине, що зміни уточнюють зміст цього терміну, а саме, при яких обставинах не будуть вважатися бенефіціарами особи, котрі хоч і мають право на отримання доходу, але є лише агентами, номінальними утримувачами (номінальними власниками) або виконують лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:

Тому саме особа, що буде здійснювати виплату роялті, має зібрати необхідні та достатні дані, що документально підтверджують бенефіціарність кінцевого отримувача доходу.

Одна із майбутніх проблем платників податків буде пов’язана із доведенням та підтвердженням ділової мети господарської операції з нерезидентом. У випадку недоведеності наявності такої мети фінансовий результат має збільшуватись на суму витрат з нарахування роялті нерезиденту. І хоча саме на податківців лягає обов’язок доведення обставин відсутності ділової мети, ми все ж таки рекомендуємо готуватися до захисту заздалегідь, збираючи дані про наявність та сутність ділової мети в господарській операції.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1. ст.14 ПК України за Законом №466 визначення ділової мети доповнюється та вказуються підстави, коли ділова мета відсутня:

Виходячи із досвіду застосування наявності/відсутності ділової мети, практичне застосування цієї категорії в новій формі мають показати подальші роз’яснення податкової та судова практика.

У випадку, якщо податок на репатріацію не був утриманий в момент сплати роялті або роялті сплачувались в негрошовій формі, відповідно до Закону №466 податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена підпунктом 141.4.2 ПК України.

В результаті застосування податківцями при перевірці цього підходу буде нарахований більший податок, ніж основна ставка податку на репатріацію у розмірі 15%.

Тому при операціях при виплаті роялті на користь нерезидента необхідно потурбуватися про доведеність статусу кінцевого бенефіціарного власника, на користь якого здійснювати таки виплати, а також забезпечити обґрунтованість наявності ділової мети в таких операціях.

© ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 2020

© ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020