Публікації в ЗМІ

{/to_list}

Оподаткування в умовах карантину 2020. Стаття Андрія Фомічова для аналітичного видання Юрист & Закон

17 квітня 2020 р.

Оподаткування в умовах карантину 2020. Стаття Андрія Фомічова для аналітичного видання Юрист & Закон

Повна версія статті.

2020 рік запам’ятається усьому світу на довго. Ми будемо глибоко і тривалий час аналізувати, що було зроблено і чого не було. Однак, мало хто у світі був готовий до стрімкого розповсюдження коронавірусної інфекції. Кожна держава світу намагається впоратися із лихом майже самотужки. Саме тому цікавим буде зафіксувати, які саме заходи зробила влада України. В даній статті ми проаналізуємо, що саме було змінено в податковому законодавстві та які функції податків були використані задля спасіння, запобігання, підтримки, мотивації бізнесу та населення в Україні під час карантину.

Карантин в Україні був запроваджений з 12.03.2020р. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020р. Згодом в цю постанову були внесені зміни, однією з яких було надано дозвіл фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, тимчасово, на час карантину, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів). Однак, всі незафіксовані доходи та витрати необхідно в подальшому внести до книги та подати для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

Після цього розпочалася активна законотворча робота, було прийнято ряд законів, що внесли зміни до податкового законодавства, а саме:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020р. (далі - Закон №530);

• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» №532-IX від 17.03.2020р. (далі - Закон №532);

• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX від 17.03.2020р. (далі - Закон №533);

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020р. (далі - Закон №540).

Зазначеними документами до Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ) внесено, зокрема, наступні зміни.

Щодо податку на додану вартість

На період карантину, починаючи з 17.03.2020р., операції з імпорту та постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для локалізації та ліквідації пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому у платників ПДВ не виникає необхідності донараховувати податкові зобов'язання відповідно до п.198.5 ст.198 та ст.199 ПКУ.

Щодо податку на прибуток підприємств

У 2020 році фінансовий результат до оподаткування не збільшуватиметься відповідно до п.140.5.9 п.140.5 ст.140 ПКУ при передачі коштів та товарів (лікарських засобів, дезінфекційних товарів, виробів медичного призначення, медобладнання, засобів особистої гігієни, продуктів харчування тощо) громадським об'єднанням, благодійним організаціям, Міністерству охорони здоров'я України, місцевим держадміністраціям, державним чи комунальним закладам охорони здоров'я.

Щодо податку на майно

Суб'єкти господарювання звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за березень 2020 року. При чому Законом №533 передбачалося звільнення і на квітень 2020 року, проте ця норма була змінена Законом №540. Тепер ті суб'єкти господарювання, які встигли зменшити свої податкові зобов'язання за квітень 2020 року, зобов'язані їх збільшити шляхом подання уточнюючої декларації до 30.04.2020р. без застосування штрафних санкцій відповідно до ст.50 ПКУ. Сплатити зобов'язання з земельного податку та податку на нерухоме майно за квітень 2020 року потрібно до 30.06.2020р. При цьому така сплата здійснюється без застосування будь-яких санкцій, передбачених ПКУ за несвоєчасну сплату.

Щодо акцизного податку

Продовжено до 15.07.2020р. терміни оплати векселів, строк сплати яких припадає на періоди з 01.03.2020р. по 31.05.2020р.

Спрощено порядок відпуску спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів. На спирт етиловий тимчасово до 31.05.2020р. встановлено ставку акцизного податку 0,00 грн. літр.

Щодо справляння єдиного податку

Збільшено граничний обсяг доходів для платників єдиного податку всіх груп:

1 група - 1 000 000 грн.,

2 група - 5 000 000,00 грн.,

3 група - 7 000 000,00 грн.

Податкова роз'яснила, скільки має бути оборот у 2020 році, виходячи із запроваджених змін. Приклади наведені у таблиці.

Оподаткування в умовах карантину 2020. Стаття Андрія Фомічова для аналітичного видання Юрист & Закон




Органам місцевого самоврядування у 2020 році надано право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

Щодо відповідальності (звільнення від штрафних санкцій)

1. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020р. по 31.05.2020р., не застосовуватимуться штрафні санкції та пеня, крім штрафів за:

1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення;

2) відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

3) порушення вимог законодавства в частині:

· обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

· цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

· обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

· здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

· здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;

4) порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

2. На період з 18.03.2020р. по 31.05.2020р. зупиняється перебіг строків давності, передбачені ст.102 ПКУ.

Щодо податкових перевірок

Вводиться мораторій на перевірки на період з 18.03.2020р. по 31.05.2020р., крім перевірок:

1) документальних позапланових перевірок щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з податку на додану ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн.;

2) фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

· обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

· цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

· обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

· здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав визначених пп.80.2.2, пп.80.2.3 та пп.80.2.5 п.80.2. ст.80 ПКУ.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), що були подані платниками податків протягом березня-травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання.

Щодо декларування доходів фізичними особами

Відтерміновуються граничні строки подання фізичними особами декларації про майновий стан і доходи та сплата податку: 01 липня та 01 жовтня відповідно.

До Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012р. внесено зміни, що передбачають звільнення від сплати ввізного мита операцій з імпорту товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Щодо сплати єдиного соціального внеску для окремих категорій платників на період карантинних заходів, пов'язаних з пандемією COVID-19

Законом №533 та Законом №540 передбачено наступні зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ):

· звільняються від нарахування та сплати ЄСВ фізичні особи підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність за періоди березень - квітень 2020 року, при цьому такі періоди включатимуться до страхового стажу;

· штрафні санкції та пеня в частині несвоєчасного подання звітності, сплати ЄСВ, неповної сплати ЄСВ за періоди березень - травень 2020 року не застосовуватимуться.

Щодо запровадження застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

До 01.01.2021р. РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000,00 грн., крім тих, які здійснюють:

· реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

· реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01.01.2021р. до 01.04.2021р. РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000,00 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

· реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

· реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

· реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

· реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

· роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

· діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р.;

· діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

· діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

· реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, підсумовуючи вищезазначені зміни до податкового законодавства, що направленні на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, можна зробити висновок, що держава мізерно послабила фіскальну функцію податків, запровадивши пільги та звільнивши виключно для оподаткування операцій поставки товарів, необхідних для локалізації та ліквідації пандемії коронавірусної хвороби. Реалізація контрольної функції через проведення податкових перевірок ускладнюється через запровадження карантинних заходів, тому запровадження мораторію на податкові перевірки не є істотним послабленням для бізнесу. Збільшення лімітів для єдиного податку, коли малий бізнес повністю зупинив свою діяльність, виглядає більш недоречним саме в цих змінах, ніж підтримкою малого підприємництва. Звільнення від соціальних внесків є кроком на випередження, адже сплачувати ЄСВ у бізнесу буде ні з чого.

Однак, як і зазначено на самому початку, мало хто із країн в світі був готовий до ситуації, що виникла неочікувано та занадто швидко. Тому, сподіваємось, що стимулюючі чинники для бізнесу будуть запроваджені згодом і, нарешті, звернуть увагу на запровадження податку на виведений капітал для стимулювання розвитку бізнесу, переглянуть норми податкового навантаження на фонд заробітної плати, на пільги та преференції для великого бізнесу. Для цього точно настав час!