Новини

{/to_list}

Законопроект 1210. Він же Закон 466-ІХ: коментуємо основні питання з оподаткування. Частина 1

26 травня 2020 р.

Законопроект 1210. Він же Закон 466-ІХ: коментуємо основні питання з оподаткування. Частина 1

21.05.2020р. Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01.2020р. (далі - Закон №466-IX), а вже 22.05.2020р. закон був опублікований.

Змін досить багато. Але колектив компанії MGI PSP AUDIT не лишає Вас наодинці з вивченням нововведень. Цією публікацією ми відкриваємо цикл коментарів щодо цього закону від наших фахівців й почнемо з основних норм, що стосуються оподаткування в частині податку на прибуток.

Платники податку на прибуток

З 23.05.2020р.:

- юридичні особи - платники єдиного податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту;

- юридичні особи - платники єдиного податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 ПКУ;

- фізичні особи-підприємці, в тому числі на спрощеній системі оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту;

- юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (ця тема потребує окремої уваги та буде розглянута нами найближчим часом);

- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток.

З 01.01.2021р.:

юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

Об’єкт оподаткування та правила його визначення

Норма набуває чинності з 23.05.2020р. Вважаємо, оскільки податкова декларація з податку на прибуток заповнюється наростаючим підсумком (у тому числі додаток РІ до податкової декларації), ця норма може бути застосована лише з 2021 року. Однак, почекаємо офіційних роз’яснень контролюючого органу, чи зможуть платники відмовитися від застосування різниць посеред звітного року.

Амортизація не нараховується на період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією.

Умови застосування методу є наступними. З метою початку застосування необхідно провести інвентаризацію основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу. Якщо за результатами інвентаризації буде виявлено, що «бухгалтерська» балансова вартість менша, ніж «податкова», різниця має амортизуватися як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів. Ця амортизація зменшуватиме фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період.

Якщо ж «бухгалтерська» балансова вартість основних засобів більша, ніж «податкова», для застосування виробничого методу амортизації в податковому обліку застосовується «податкова» балансова вартість основних засобів.

- 4 група (машини та обладнання) та 5 група - мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

- 3 група (передавальні пристрої) та 9 група - мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Умови застосування «прискореного» методу амортизації лишилися, як й в попередній редакції ПКУ - «непідйомними» та «нераціональними» в застосуванні.

- фінансовий результат збільшуватиметься на суму витрат на створення резервів;

- фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься на суму коригування резерву або його зменшення, або списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок цього резерву.

- Окремий облік капіталізації відсотків - для цілей застосування податкової різниці по відсотках за борговими зобов’язаннями, що передбачена п.140.2 ст.140 ПКУ, платник податків зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до П(С)БО та МСФЗ. Застосовуватиметься з 01.01.2021р.

- До процентних витрат, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію.

- Для розрахунку податкових різниць за борговими зобов’язаннями тепер мають аналізуватися операції з УСІМА нерезидентами, а не лише з пов’язаними особами, як було раніше.

- Умова застосування різниці залишається незмінна - перевищення боргових зобов’язань в 3,5 рази над власним капіталом.

Порядок збільшення фінансового результату є наступним: сума збільшення = нараховані у бухгалтерському обліку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що капіталізуються за ПСБО та МСФЗ) - (30% фінансового результату до оподаткування, відкоригованого на всі податкові різниці, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років; різниці, визначеної п.140.2 ст.140 ПКУ, + сума фінансових витрат за даними фінансової звітності + сума амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду).

Введено податкову різницю в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

Згідно з пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПКУ, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

- головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

- у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Фінансовий результат збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0%, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Встановлено ряд додаткових вимог, для зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходів від участі в капіталі та доходів, отриманих як дивіденди, від нерезидентів. Наприклад, частка платника у статутному капіталі має бути не менше 10%, нерезидент має не входити до переліку держав (територій), визначених відповідно до ст.39 ПКУ.

Фінансовий результат може бути зменшено платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

- приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;

- поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування зменшує фінансовий результат до оподаткування за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник, були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття).

Але, УВАГА! В одному місці вибуло, в іншому прибуло, - саме так «працює» дана норма. Її додано до п.4-1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ.

Подання звітності

З дати набрання чинності Закону №466-IX - 23.05.2020р. починає діяти новий механізм подання декларацій з податку на прибуток.

Відтепер окремий механізм її подання встановлено для тих платників податку на прибуток, що не зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність, та тих, хто згідно з законодавством зобов’язаний оприлюднювати фінансову звітність разом із аудиторським висновком.

Нижче в таблиці представимо порядок подання пакету звітності разом з декларацією з податку на прибуток:

Законопроект 1210. Він же Закон 466-ІХ: коментуємо основні питання з оподаткування. Частина 1







Перші з наведеної таблиці подають декларацію з податку на прибуток у звичному режимі.

Для тих платників податку на прибуток, хто оприлюднює фінансову звітність разом з аудиторським звітом, механізм подання декларації з податку на прибуток разом з аудиторським звітом зводиться до наступного:

- до моменту отримання аудиторського звіту декларація з податку на прибуток подається у встановленому стандартному порядку;

- наступним етапом є подання до 10 червня, наступним за звітним роком, до контролюючих органів фінансової звітності разом з аудиторським звітом.

У разі недотримання зазначеної вимоги на платника податку накладається штраф в розмірі аж 340 грн., за повторне порушення протягом року - штраф становитиме 1 020 грн.

Зауважмо, що неоприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі 17 000 - 34 000 грн.

Вважаємо, що штрафи 340 - 1 020 грн. - це саме найменша відповідальність платника податку на прибуток, що лежить на поверхні. Не виключаємо, що оскільки контролюючий орган на законодавчому рівні має отримувати фінансову звітність разом з аудиторським висновком, нас чекають інші зміни - аналіз аудиторських звітів та застосування їх висновків при податкових перевірках, більш докладний аналіз статей фінансової звітності контролюючими органи тощо.

Враховуючи, що зазначена норма набрала чинності 23.05.2020р., постає логічне питання - чи необхідно подавати до 10.06.2020р. до контролюючих органів фінансову звітність разом з аудиторським висновком?

Наразі норми Закону №466-IX прописані так, що відповідь напрошується, що потрібно.

Проте, поки законопроект №1210 чекав своєї участі на столі в президента щодо підпису або «ветування», у країні почалася пандемія COVID-19. Верховною Радою України було прийнято низку законів, пов’язаних з підтримкою бізнесу на час пандемії. Зокрема, 02.04.2020р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020р., яким внесені зміни до ряду законів. Так, зазначеним законом звільнено від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік або консолідованої фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським звітом у разі, якщо така звітність буде оприлюднена:

- у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19,

- або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем завершення такого карантину, але не пізніше 31.12.2020 р.;

- для підприємств, які є емітентами цінних паперів, протягом строку, встановленого пунктом 7 прикінцевих положень Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» №3480-IV від 23.02.2006р.

Вважаємо, що й відповідальність за неподання фінансової звітності разом з аудиторським звітом як додатку до декларації з податку на прибуток також не застосовується в межах зазначених термінів.

Введено новий обов’язковий реквізит, що має містити податкова декларація - «код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є».

Встановлені звітні періоди та терміни подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку - календарний рік.