Публикации в СМИ

К списку

Проблематика применения налоговых преференций при импорте товара частями по Соглашению об ассоциации с ЕС. Статья Андрея Фомичева для аналитического издания Юрист & Закон

7 декабря 2020 г.

Проблематика применения налоговых преференций при импорте товара частями по Соглашению об ассоциации с ЕС. Статья Андрея Фомичева для аналитического издания Юрист & Закон

На мові оригіналу.

Стаття 26: Імпортування частинами Протоколу I Угоди про асоціацію

Якщо на запит імпортера і на умовах, указаних митними органами країни імпорту, розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2(a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI і XVII або позицій 7308 і 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів.

Доленосність для України укладання Угоди про асоціацію (далі - Угода) важко недооцінити. Наслідки цього документи ми відчуваємо тривалий час і будемо відчувати навіть крізь роки.

Імплементація норм Угоди передбачає величезну роботу багатьох державних органів, нормотворців та вигодонабувачів - учасників господарських взаємовідносин. Так, однією із взаємовигідних умов укладання Угоди є отримання преференцій (пільгових) умов при товарообміні. Для отримання пільги за умовами Угоди імпортер має підтвердити походження товару з ЄС або України, довести, що такі товари повністю вироблені (отримані) або піддані достатній переробці на території країн-членів ЄС або України. Підставою для застосування до товарів торговельних преференцій є сертифікат походження форми EUR.1, виданого митними органами, або декларація про походження.

Між тим трапляються випадки завезення габаритного товару декількома частинами в різний проміжок часу. Відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 630, такий габаритний товар називається комплектним об`єктом і означає товар, який згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності класифікується за одним товарним кодом, але за виробничими чи транспортними умовами переміщується через митний кордон України у розібраному чи незібраному вигляді декількома транспортними засобами.

На думку контролерів, для підтвердження походження складових комплектного об`єкту використовується оригінал єдиного підтвердження походження комплектного об`єкту, який подається до митного органу при оформленні першої складової комплектного об`єкту. Відсутність такого єдиного підтвердження за висновками податкових перевірок призводить до порушення вимог статті 26 Протоколу І та, як результат, виникають податкові зобов`язання по сплаті сум ввізного мита та ПДВ, що говорить про неможливість застосування преференційного режиму.

І дійсно, відповідно до статті 26 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди вказано, що якщо на запит імпортера і на умовах, указаних митними органами країни імпорту, розібрані чи незібрані товари в розумінні Загального правила 2(a) Гармонізованої системи, що підпадають під дію Розділів XVI та XVII або позицій 7308 та 9406 Гармонізованої системи, імпортуються частинами, після ввезення першої частини імпортер повинен подати митним органам країни імпорту єдине підтвердження походження цих товарів.

Поряд з цим за Рішенням Комісії ЄС №2007/С83/01 вiд 17.04.2007 року допускається супроводження партій товару окремими доказами його походження. Це означає, що наявність сертифікату походження форми EUR.1, виданого митними органами, або декларація про походження, на кожну партію комплектного товару буде достатнім для доведення походження товару. У такому випадку ці документи приймаються митними органами країни-імпортера для відповідних партій замість єдиного доказу походження, виданого для всього продукту.

Листом ДФС України від 29.12.2015 року №47656/7/99-99-25-02-03-17 дане рішення було розіслано регіональним митницям.

Порядок подачі документів для митного оформлення, що визначений в Протоколі 1 до Угоди, покликаний спростити процедури підтвердження країни походження для ввезення партій розібраного товару і полегшення торгівельних відносин між учасниками Угоди про асоціацію на умовах взаємного адміністративного контролю.

Однак, в судовій практиці зазначається, що при ухваленні рішення податківці не мають занадто формального ставлення до вимог Протоколу 1 до Угоди при наявності сертифікатів походження форми EUR.1, виданого митними органами, або декларації про походження, на кожну партію комплектного товару, та при відсутності єдиного підтвердження походження товарів.

Аналогічні позиції були викладені в Рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі №460/2786/19 та Рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року у справі № 120/2809/19-а.

Не забувають суди і про практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Даний принцип передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і митні та податкові органи зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Цікавою позицією з аналогічного спору стало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13445/19 від 10.03.2020 року, де суддя приходить до висновку про відсутність повноважень у податківців проводити документальну перевірки з питань державної митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів, що є порушенням принципу правової визначеності, як складової частини принципів верховенства права, рівності та справедливості.

У зв’язку із тим, що регулювання повноважень державних органів, в тому числі у сфері контролю, та повноважень, які дають можливість втручатися у власність (позбавляти власності чи зобов`язувати сплатити додаткові платежі), є складовою правової визначеності. Свавільне делегування чи присвоєння контролюючих повноважень не допускається. Саме тому, суд робить висновок, що перевірка була проведена безпідставно.

Отже, можна зробити загальний висновок, що перед юристами та їх клієнтами стоїть непростий шлях застосування положень Угоди про асоціацію з ЄС.

© ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", 2020

© ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020