Новости

К списку

Контроль становится все больше: что ждет бизнес в свете налоговых изменений с трансфертного ценообразования

19 сентября 2019 г.

Контроль становится все больше: что ждет бизнес в свете налоговых изменений с трансфертного ценообразования

На языке оригинала.

Ні для кого не є секретом факт, що на сьогодні транснаціональні корпорації вибирають найбільш сприятливі для бізнесу податкові режими або держави з низькою податковою юрисдикцією. Така ситуація призводить до розмивання податкової бази і штучного зсуву центру прибутку, як наслідок економіки країн недоотримують надходження до бюджету.

При активній підтримці Групи Двадцяти Міністрів Фінансів та Керівників Центральних Банків 20 економік, Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2013 році було запропоновано розробити міжнародні рекомендації для вирішення проблеми мінімізації оподаткування міжнародними групами компаній. Розроблені рекомендації оформлені у вигляді так званого Плану BEPS (від англ. Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting - «розмивання податкової бази і виведення доходів з-під оподаткування»).

Основною метою Плану BEPS є абсолютна прозорість світу в сфері забезпечення оподаткування прибутку в тій державі, де фактично провадиться підприємницька діяльність, повний контроль органів фіскальних служб та перешкода переміщенню прибутку до низькоподаткових юрисдикцій із метою ухилення від сплати податків.

Нагадаємо, що приєднатись до Плану BEPS може будь-яка країна, і Україна не стала виключенням. Загальний План включає 15 кроків, проте обов'язковим Мінімальним стандартом для приєднання є лише сукупність обов'язкових 4 заходів.

На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано проект закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210 від 30.08.2019р. розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю (План дій BEPS), реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків і зборів, а саме:

1) запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній, до яких будуть прирівняні усі юридичні особи в іноземних державах, які знаходяться під контролем юридичної особи - резидента України, відповідно до правил, визначених Податковим кодексом України;

2) уточнення визначення постійного представництва зокрема, через унеможливлення уникнення вимоги щодо реєстрації постійного представництва шляхом дроблення діяльності в Україні;

3) імплементація положень 8-10 кроків Плану дій BEPS, щодо контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній, вдосконалення правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;

4) уточнення критеріїв визнання осіб пов’язаними та запровадження штрафних санкцій, пропорційних порушенню норм законодавства.

Що саме може стати найбільш болючішим для вітчизняних компаній, якщо запропоновані зміни будуть прийняті у сесійній залі. Насамперед зазначимо, що у запропонованому законопроекті для українських суб’єктів господарювання, які є збитковими за даними фінансової звітності, кожен іноземний контрагент з кредиторською заборгованістю може стати пов’язаною особою для цілей оподаткування. Це призведе до зростання витрат на обґрунтування ринковості цін у таких операціях та в окремих випадках до збільшення податкового навантаження, якщо ринковість цін не буде доведена.

Нагадаємо, що на даний час компанії подають контролюючим органам звіт про контрольовані операції та за окремим запитом - документацію з трансфертного ціноутворення (local file). Перший документ містить інформацію про контрольовані операції, здійснені платником податків, а другий - обґрунтування відповідності їх умов принципу "витягнутої руки". В деяких випадках, коли операції за обсягом неконтрольовані, але здійснювалися з особливими нерезидентами, то за бажанням платника податків готується лише другий документ. Таким чином, податкові органи мають у своєму розпорядженні лише обмежену інформацію про діяльність платника податків, яка не дає цілісного розуміння діяльності групи. Тому оцінити загальний розмір прибутку та його розподіл в межах групи компаній неможливо.

З введенням рекомендацій плану дій BEPS компанії повинні будуть подавати податковим органам 2 додаткових документи: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting). Глобальна документації (майстер-файл) дає загальне уявлення про діяльність всієї групи та містить аналіз ключових операцій групи, опис підходу до ціноутворення, опис нематеріальних активів, механізми фінансування і розподілу фінансових потоків в групі і, нарешті, фінансову звітність групи. Обов'язок щодо подання глобальної документації виникає у платників податків, які входять до міжнародної групи компаній з консолідованим доходом більше 50 млн. євро, та подається на запит ДФС протягом 90 днів, але не раніше 12 місяців після завершення фінансового року групи.

Звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) - розгорнутий документ, який передбачає розкриття транснаціональними корпораціями деталізованої інформації про свої відокремлені підрозділи (дочірні підприємства, філії, представництва) в розрізі кожної країни, де вони проводять діяльність. Звіт у розрізі країн подається материнськими компаніями або уповноваженими особами міжнародної групи компаній, консолідований дохід якої становить 750 млн. євро та містить певний перелік фінансових і інших показників, таких як дані про прибуток і податкові виплати у кожній країні, кількість співробітників, матеріальні активи та функції компаній.

Самостійно платнику податків дуже складно зробити якісну документацію з трансфертного ціноутворення навіть за існуючої редакції податкового законодавства. Цілком логічним є те, що в разі прийняття запропонованих змін, доступ до більшості документів транснаціональних груп матимуть переважно великі мережеві консалтингові компанії, які надають цей сервіс материнській компанії і наразі будуть ще більше залучені до надання таких послуг і на вітчизняному ринку.

Новим стане введення в податкове законодавство правил оподаткування іноземних компаній, а саме визначення та правила контрольованої іноземної компанії (надалі - КІК). Ця ініціатива передбачена в Кроці 3 Плану BEPS та є доволі складною для реалізації. Адже із 85 країн, які приєдналися до BEPS, тільки 30 імплементували правила КІК. Це доволі складний інструмент, який потребує викладення в окремому матеріалі.

Загалом, даним законопроектом законотворці планують досягти підвищення рівня контролю органами Державної податкової служби України зовнішньо-економічних операцій через посилення правил ціноутворення із запровадженням плану BEPS.