Эксклюзив

К списку

Стажер на предприятии

1 июня 2016 г.

Стажер на предприятии На языке оригинала.

Відповіді на задані питання досить неоднозначні, оскільки, студенти можуть проходити і практику, і стажування. Під час проходження практики укладаються договори на проходження практики між ВУЗом та підприємством. Під час проходження стажування договір укладається між студентом та підприємством.

Порядок проходження практики, проведення оплати практики регулюється Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міносвіти від 08.04.1993р. №93 та зареєстрованим у Мінюсті 30.04.1993р. за №35 (далі - Положення №93). Вказане Положення не передбачає умови щодо оформлення трудових відносин зі студентами на період проходження ними практики. На час проходження практики укладається Договір на проведення практики студентів вищих навчальних закладів, відповідно до типової форми, викладеної в Додатку №1 до Положення №93.

Також студенти вищих навчальних закладів можуть проходити стажування у вільний від навчання час. В такому випадку укладається інший договір, передбачений Постановою КМУ «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях» від 16.01.2013р. №20. Вашим підприємством буде укладатись саме такий договір.

Згідно п.2.17 Інструкції №58 запис в трудову книжку про стажування студентів вноситься підприємством, де вони проходили стажування. Якщо стажист не має трудової книжки, то підприємство повинно завести її не пізніше тижневого строку з дня прийняття рішення про прийняття на стажування.

Запис в трудову книжку про стажування студентів вноситься із зазначенням:

- посади;

- періоду місця проходження (структурний підрозділ) стажування;

- спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста.

Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування.

Даний порядок ведення трудових книжок поширюється на стажистів, які проходять стажування відповідно до вимог ст.29 Закону №5067. Нагадаємо, до такої категорії стажерів відносяться студенти, які отримали професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і продовжують вчитися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Іншим категоріям студентів в разі проходження ними стажування запис в трудову книжку робить навчальний заклад, в якому вони навчаються на підставі довідки з місця стажування.

Стажер на предприятии Пунктом п.3 ст.29 ЗУ №5067 передбачено, що у разі якщо в період стажування студенти вузів виконують професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завданнями, здійснює виплату їм заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Тобто доходи, згідно ЗУ №5067 отримані стажерами, прирівнюються до заробітної плати і, відповідно, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за загальними правилами (за ставкою 18%). При цьому, у разі якщо студент отримує стипендію з бюджету, до його заробітної плати не може бути застосовано податкову соціальну пільгу відповідно до пп.169.2.3 ПКУ.

Однак, існує і інша позиція, викладена в Листі Міністерства соціальної політики України №300/039/97-14 від 07.03.2014р., в якому йдеться про наступне:

«Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та зазначеної постанови Кабінету Міністрів України студенти (учні), які здобули професію (кваліфікацію), можуть проходити стажування на підприємствах, організаціях, установах на підставі договорів про стажування, які передбачають можливість виконання професійних робіт. Роботодавець забезпечує оплату виконаних робіт на підставі акта здавання-приймання робіт. У такому випадку заробітна плата та інші виплати не виплачуються, а також не надаються щорічні відпустки.

У разі якщо стажування студента (учня) проводиться з метою набуття ним досвіду практичної роботи, а програма стажування передбачає тільки виконання ним професійних завдань та обов’язків на посаді, що відповідає здобутій професії (кваліфікації), студент (учень) може проходити стажування на підставі строкового трудового договору, укладеного з роботодавцем.

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 Кодексу законів про працю України).

При укладанні трудового договору працівник знаходиться із відповідним суб’єктом у трудових відносинах, у цьому випадку йому виплачується заробітна плата та інші виплати, надаються відпустки в порядку і на умовах, визначених законодавством».

Така ж думка викладена і в Листі Міністерства соціальної політики України «Про оплату праці стажиста» від 04.03.2014р. № 2107/0/14-14/021.

Підтримуючи наведену позицію, ПФУ в листі від 27.05.2013р. № 13152/03-30 надав наступне пояснення: «Суми заробітної плати, яку сплачує підприємство стажисту за виконання ним в період стажування професійних робіт, є базою для нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ)». Таким чином, незважаючи на те що стажист не укладає трудовий договір або договір цивільно-правового характеру, ПФУ робить висновок про те, що ЄСВ на отриманий від стажування дохід нараховувати (утримувати) потрібно.

Зважаючи на викладене вище, на нашу думку, стажер відображається у звітах, як штатний співробітник, незважаючи на той факт, що з ним не укладається трудовий договір з оподаткуванням на звичайних підставах.