Эксклюзив

К списку

Цена и стоимость приобретения

18 апреля 2016 г.

Цена и стоимость приобретения На языке оригинала.

При визначенні бази оподаткування податком на додану вартість згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПКУ) необхідно врахувати ціну придбання, однак, визначення такого поняття податкове законодавство не містить.

Відповідно до п.189.1 ст.189 у разі здійснення звільнених операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування товарів/послуг визначається виходячи з вартості їх придбання. Визначення такого поняття податкове законодавство також не містить.

Аналіз наявних тлумачень таких визначень в інших джерелах вказує на те, що вартість і ціна товару - це різні поняття за своїм правовим змістом.

Ціна - це встановлена сторонами договору, загальна сума товару або послуги, яку реалізує одна зі сторін, і виражається в грошовій формі (у національній або іноземній валюті), і переважно є істотною умовою договору.

Істотна умова договору - це обов'язкова умова, без якої договір вважається неукладеним. Якщо в договорі немає ціни, такий договір не має сили.

Визначення вартості, як умови договору, не існує. При цьому є визначення різновидів вартості: залишкова, первісна, справедлива, ринкова, балансова, номінальна тощо.

Нижче нами розглянуто загальні ознаки вартості і ціни, щоб була зрозуміла відмінність між ними.

Цена и стоимость приобретения

Щодо ціни придбання. За своїм змістом ціна придбання найбільше відповідає визначенню договірної вартості. Такий висновок можна зробити на підставі аналізу складових, що входять до складу договірної (контрактної) вартості.

Згідно ПКУ, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Для визначення бази оподаткування пп.188.1 ст.188 ПКУ пропонує наступний розрахунок:

Цена и стоимость приобретения

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Тобто, фактично, незважаючи на те, що ціна придбання відрізняється від договірної ціни на суму акцизу, ПДВ і т.д. ПКУ вимагає розраховувати ПДВ з урахуванням зазначених податків.

На нашу думку, це є некоректним та дає підстави скористатись одним із основних принципів податкового законодавства, наведеного в пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ, а саме: презумпцією правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вважаємо, що базою оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операції з постачання товару, є не ціна придбання, а ціна придбання, зменшена на суми акцизу, ПДВ, збору на обов’язкове пенсійне страхування і т.д.

Щодо вартості придбання. Відповідно до абзацу п'ятого п 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, якщо суми непрямих податків у зв'язку з придбанням за плату запасів не відшкодовуються підприємству, то зазначені суми включаються до первісної вартості таких запасів.

Таким чином, вважаємо, що окрім первісної вартості, яка в даному випадку включає суму ПДВ, у підприємства немає іншої вартості, яку можна було б означити як вартість придбання.