Эксклюзив

К списку

Договор эмфитевзиса

24 февраля 2016 г.

Договор эмфитевзиса На языке оригинала.

Згідно з пп. 14.1.147, 14.1.72 та п. 288.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI(далі - ПКУ) плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, а платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - орендарі таких земельних ділянок.

Особа, яка користується земельною ділянкою на умовах договору емфітевзису (емфітевт), не є її власником, не є її постійним землекористувачем, не є орендарем земельної ділянки, а тому у неї відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю, передбачену розділом ХІІІ ПКУ. Це правило діє у всіх випадках, навіть тоді, коли об’єктом договору емфітевзису є земельна ділянка державної чи комунальної власності.

Згідно п. 36.4 та п. 87.7 ПКУ, емфітевт не вправі сплачувати передбачену розділом ХІІІ ПКУ плату за землю замістьвласника земельної ділянки, навіть, коли це передбачено договором.

Отже, емфітевт за договором емфітевзису сплачує лише плату за користування земельною ділянкою власнику земельної ділянки(якщо договір є оплатним), яка не є платою за землю в розумінні розділу ХІІІ ПКУ.

Обов’язок нараховувати та сплачувати до бюджету плату за земельну ділянку, яка передана в користування на підставі договору емфітевзису, покладається на власника такої земельної ділянки.