Эксклюзив

К списку

Бесплатные рекламные раздачи сувениров

20 октября 2015 г.

Бесплатные рекламные раздачи сувениров На языке оригинала.

Частина 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р. №270/96-ВР (далі - ЗУ №270/96-ВР) передбачає, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Особа - фізична особа, в т. ч. фізична особа - підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні. Іншими словами, рекламою можна вважати інформацію про вашу підприємство чи підприємство-виробника. В даному випадку на товарно-матеріальних цінностях, що роздаються, розміщується логотип виробника товару, тобто, підприємство не рекламуєте себе, фактично воно проводить здійснюєте рекламу виробника товарів безкоштовно.

З іншого боку, згідно із ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993р. №3689-ХІІ (далі - ЗУ №3689-ХІІ) знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ №3689-ХІІ об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Згідно з ч. 3 ст. 5 ЗУ №3689-ХІІ право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Відповідно до ст. 16 ЗУ №3689-ХІІ свідоцтво надає його власнику право використовувати знак: наносити його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення). Законодавство передбачає можливість передачі власником свідоцтва іншій особі прав на використання знаку для товарів та послуг. Однак для цього необхідне дотримання певного порядку - укладення ліцензійного договору. Якщо ж такий договір відсутній, а інша особа (невласник свідоцтва) використовує знак для товарів та послуг, то з цієї особи в судовому порядку власник знаку може стягнути збитки.

Бесплатные рекламные раздачи сувениров Якщо підприємством укладено такі договори, воно має право наносити логотип на будь-що, але у свою чергу, згідно з ч. 7 ст. 8 ЗУ №270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою.

Якщо зважити на те, що логотип наноситься не на товар, а на сувенірну продукцію, слід звернутись до ЗУ №270/96-ВР та визначення заходів рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.

Тепер підсумуємо все вищенаведене:

- на товарах, що роздаються інформація про підприємство, яке роздає сувеніри, відсутня;

- заходи рекламного характеру передбачають безоплатну роздачу зразків товарів, чого підприємство не здійснює;

- розміщення логотипу виробника на ТМЦ повинно відбуватись на підставі ліцензійного договору, а в іншому разі можна визнати таку роздачу безоплатним наданням рекламних послуг виробнику.

Враховуючи вищенаведене, на нашу думку, довести при перевірці підприємства податківцям, що безоплатна роздача ТМЦ (не зразків товарів) з логотипом виробника товарів, якими торгує підприємство, є рекламою зазначених товарів, буде досить складно.