Эксклюзив

К списку

Оформление передачи на тестирование товаров договором ответственного хранения

25 августа 2015 г.

Оформление передачи на тестирование товаров договором ответственного хранения Фирма передает некоторые товары в торговые центры или другие компании на тестирование, эти товары какое-то время находятся там - могут находиться до 3-х месяцев. Затем, могут все товары вернуть обратно или часть товаров купит данный торговый центр, часть вернут обратно. Можно ли оформить такую передачу передачей на ответственное хранение-будут ли налоговые обязательства по НДС?

На языке оригинала

повідомляємо наступне:

Що стосується можливості здійснення таких операцій в рамках договору відповідального зберігання, слід зазначити наступне: відповідно до пп.14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), відповідальне зберігання - це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик. Договір відповідального зберігання (схову) не відноситься до розряду договорів, пов’язаних із продажем товарів (пп.14.1.202 п. 14.1 чт. 14 ПКУ). Виходячи з цього, передачу товарів на тестування не можливо здійснити в рамках договору відповідального зберігання у зв’язку з тим, що при подальшому поверненню таких товарів без зміни якісних характеристик неможливе - після тестування техніка стає вже вживаною, можливі ознаки технічних пошкоджень чи фізичного зносу через її експлуатацію. До того ж дуже важко довести не використання такої техніки в господарській діяльності торгових центрів.

Крім того, згідно зі ст. 936 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (далі - ЦКУ), за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яку передано їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцю в цілості. Тобто ЦКУ не допускає інших операцій з товаром, крім зберігання, за таким договором. Договір зберігання (схову) між юридичними особами або між юридичною та фізичною особами має бути укладений у письмовій формі.

Письмова форма договору вважатиметься дотриманою, якщо приймання речі (товару) буде посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч. 1 ст. 937 ЦКУ). Тобто першим документом, яким оформляються відносини приймання-передачі цінностей на відповідальне зберігання, є договір відповідального зберігання.

Безпосередньо в договорі можна обумовити тонкощі передачі речі (товару). Наприклад: передача речі (товару) від поклажодавця зберігачу і навпаки здійснюється за накладною, актом, з обов’язковою видачею довіреності.

У зв’язку з вищенаведеним, навіть якщо Підприємство приймає рішення про передачу техніки в рамках договорів відповідального зберігання, то для цілей податкового обліку з урахуванням наданих у ПКУ визначень «продаж (реалізація) товарів» та «постачання товарів» така операція буде прирівнюватись до договору постачання товару (пп. 14.1.13, 14.1.191 та 14.1.202, 14.1.203 п. 14.1 ст. 14), а отже, у Підприємства така операція буде вважатися доходом та виникатимуть податкові зобов’язання з ПДВ (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).