Эксклюзив

К списку

Ошибочно полученные денежные средства

28 июля 2015 г.

Ошибочно полученные денежные средства На языке оригинала.
«На розрахунковий рахунок нашого підприємства надійшли кошти від фізичної особи, з якою у нас не має ніяких ділових стосунків. В призначенні платежу вказано, що це оплата за сервісне обслуговування обладнання згідно рахунку, який наша компанія виставляла одному із наших клієнтів. Можна здогадатись, що ця фізична особа передплатила за сервісне обслуговування обладнання іншої фізичної особи.

Виходячи із вищевказаного, виникають наступні питання:

- чи може наша компанія в даному випадку повернути назад ці кошти як помилково сплачені без письмової згоди платника? В який термін?

- в будь-якому іншому випадку, якщо на розрахунковий рахунок нашої компанії надійдуть помилково перераховані кошти, чи можемо ми їх повернути без письмової згоди платника? В який термін?»,

повідомяємо наступне:

У разі, якщо помилковий переказ коштів неналежному отримувачу стався з вини платника, слід керуватися нормами ст. 400 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі - ЦКУ). Згідно останньої, недобросовісний власник зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним власником цього майна. У разі невиконання недобросовісним власником цього обов'язку, зацікавлена ??особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Якщо ж неналежний одержувач відмовиться повертати кошти, витребувати їх можна в судовому порядку, а разом з тим і відсотки за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 ЦКУ. Термін повернення помилково отриманих коштів для юридичних осіб встановлено в п'ять днів Указом Президента «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995р. № 227/95 (далі - Указ № 227).

Основними документами, які регулюють порядок зарахування та повернення коштів на розрахунковий рахунок є: Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ (далі - ЗУ № 2346) та «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою правління НБУ від 21.01.2004р. № 22 (далі - Інструкція № 22)

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 ЗУ № 2346 помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Згідно з визначеннями, наведеними у п. 1.4 Інструкції № 22:

Ошибочно полученные денежные средства Оскільки, згідно договору про надання послуг по технічному обслуговуванню між Вашим підприємством та фізичною особою-Замовником передбачено, що сплату за надані послуги проводить Замовник, отримання коштів від фізичної особи, яка не є Замовником, можна вважати помилковим.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем з будь-яких причин коштів у зазначений строк, вони повертаються у судовому порядку.

Таким чином, в разі визнання коштів помилково отриманими, згідно з чинними нормами

ЗУ № 2346 та Інструкції № 22, Підприємство повинно їх повернути протягом 5 днів від дня зарахування їх на рахунок неналежного одержувача. За несвоєчасне повернення помилково отриманих коштів, з керівника підприємства і головного бухгалтера може бути стягнено до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати (ст. 6 Указу № 227).

Додатково зазначаємо, що нормами ЗУ № 2346 та Інструкції № 22 не передбачено отримання від платника заяви або іншого документу з вимогою повернення коштів.

Проте, при поверненні коштів, також не зайвим буде обмінятися пояснювальними листами із платником. Лист краще надіслати як рекомендований із повідомленням. Касовий чек (розрахункова квитанція) з пошти і повідомлення про одержання адресатом листа - це додатковий доказ того, що отримані й повернуті кошти дійсно випадково виявилися на банківському рахунку неналежного одержувача.

В податковому обліку, оскільки такі кошти одержувачеві не належать, а тому відсутні причини нарахування доходів та податкових зобов’язань з ПДВ у зв'язку з їх зарахуванням на рахунок та поверненням.

Ошибочно полученные денежные средства Проте, для уникнення труднощів з доведенням контролюючим органам, що одержувач неналежний, важливою умовою є своєчасне повернення грошових коштів. Аналогічної думки дотримуються й фіскальна служба, про що зазначено у відповіді на запитання «Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?» в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на сайті Державної фіскальної служби України (підкатегорія 101.02).

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до аб. а) та аб. б) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі - ПКУ), є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, незалежно від ситуації, підприємство, з метою уникнення штрафних санкцій та непорозумінь з контролюючими органами, повинно у п’ятиденний термін повернути помилково отримані кошти на підставі отриманого від платника листа, про необхідність повернення коштів.

Щодо ситуації, яка фактично виникла, одним з варіантів є підписання додаткової угоди до Договору, в якій слід зазначити, що платниками за договором можуть бути інші фізичні особи, що передбачено п. 1 ст. 511 ЦКУ, перелічити ПІБ, ідентифікаційний номер платника податку, серію, номер та дату видачі паспорту або врегулювати процедуру інформування Виконавця про таких осіб.