Эксклюзив

К списку

Срок давности в налоговых правоотношениях

7 августа 2018 г.

Срок давности в налоговых правоотношениях На языке оригинала.

Досить часто у клієнтів виникає питання «А чи не пропущені строки звернення до суду за захистом своїх прав?». А і справді, у Податковому кодексі України (ПК України) зазначається, що строк давності на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (п. 56.18. та ст. 102 ПК України). Між тим, процесуальний кодекс встановлює набагато менший строк для звернення до суду, а саме: шість місяців (ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) в редакції до 15.12.2017 року).

В цьому питані допоможе розібратися наступна судова справа, де платник податків звернувся до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльність у поверненні помилково та надміру сплачених грошових зобов’язань. Колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним. Спеціальні строки звернення до суду встановлюються КАСУ або іншими законами.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАСУ, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків (аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду у від 17.07.2018 року по справі №521/21851/16-а).

Суд зробив наголос на тому, що нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких спеціальних строків на звернення до адміністративного суду щодо оскарження бездіяльності контролюючих органів щодо повернення помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань, видачі висновку про повернення таких коштів.

А посилання позивача на те, що положення ПК України щодо визначення строку давності, (п. 56.18, п. 102.5 ПК України), колегією суддів було відхилене з огляду на таке.

Відповідно до цих положень, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, тобто 1095 днів ? це строк на оскарження рішень податкових органів та не відносяться до строків оскарження дій чи бездіяльності фіскальних органів.

Платник податків стверджує, що у даному випадку податковою фактично прийнято рішення про відмову у поверненні коштів. Однак, судом це твердження було відхилене, оскільки відповідь податкової є не рішенням, а виключно відповіддю на заяву платника податків і несе суто інформативний характер, де повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів. Нормами чинного законодавства не передбачено прийняття контролюючими органами будь-яких рішень у процедурі повернення помилково або надміру сплачених коштів до бюджету. Окрім того, позивачем було оскаржено до суду саме бездіяльність, а не рішення відповідача.

Згідно пункту 102.5 статті 102 ПК заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наведеною нормою встановлено виключно строк звернення особи із відповідною заявою до контролюючого органу, а не строк звернення до суду з позовом.

Враховуючи викладені обставини, до спірних правовідносин, виходячи зі змісту позовних вимог, підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні позиції застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду зазначав також і Верховний Суд у постановах від 03 липня 2018 року по справі №813/1584/17, від 27 червня 2018 року по справі № 813/2784/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 813/2874/17.

Джерело: Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 року у справі № 826/9471/17