Эксклюзив

К списку

Ошибочные средства: выписывать налоговую накладную

25 июня 2018 г.

Ошибочные средства: выписывать налоговую накладную На языке оригинала.

Контрагент, згідно з умовами договору, отримав послуги в квітні 2018р., оплата надійшла 04.05.2018р. 15.05.2018р. контрагент помилково, ще раз сплатив ті ж послуги. Помилково перераховані кошти повернуті 23.05.2018р. Чи потрібно в зазначеній ситуації складати податкову накладну та розрахунок корегування, - розглянемо в нашій консультації.

Згідно з пп. «а» та «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010р. (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

При цьому п.187.1 ст.187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).

Визначення терміну «постачання товарів» наведене в пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ, а саме: постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, відповідно до зазначених положень ПКУ отримання на поточний рахунок коштів, які помилково перераховані контрагентом саме не як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, не спричиняє нарахування податкових зобов'язань. Така ситуація можлива, якщо між сторонами відсутні договірні відносини, або ж в межах існуючого договору здійснено вже оплату, визначену його умовами, в результаті чого можна чітко ідентифікувати помилкове надходження коштів.

При цьому звернемо увагу, що, документами, що регулюють порядок зарахування коштів на банківські рахунки, є: Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ІІІ від 05.04.2001р. (далі - Закон №2346) та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (далі - Інструкція №22).

Відповідно до ст.1 Закону №2346 помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Згідно з п.1.4 Інструкції №22 помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача. Відповідно до п.2.35 Інструкції №22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Строки, про які йдеться в п.2.35 Інструкції №22 визначені Указом Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни у народному господарстві України» №227/95 від 16.03.1995р. (далі - Указ №227/95). Так, п.6 даного Указу встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. За неповернення коштів в зазначений термін Указом №227/95 передбачена відповідальність для неналежного отримувача.

В наведеній ситуації, в межах встановленого 5-тиденного терміну кошти не були повернуті особі, що помилково їх перерахувала.

У зв’язку з чим звертаємо увагу, що в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» ДФС в підкатегорії 101.05 та при наданні індивідуальних податкових консультацій (зокрема, «Щодо оподаткування податком на додану вартість грошових коштів, помилково зарахованих контрагентом на поточний рахунок підприємства у разі їх повернення на рахунок контрагента у п’ятиденний термін» №151/ІПК/10/04-36-12-01-16 від 12.05.2017р., та «Щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних» №3805/10/26-15-12-01-18 від 21.02.2017р.), ДФС України дотримується позиції, що податкові зобов'язання з ПДВ не виникають саме у разі, якщо повернення помилково зарахованих на поточний рахунок коштів відбулося у встановлений для таких випадків 5-денний термін та у разі відсутності договірних відносин між суб'єктами господарювання. Якщо ж договірні відносини щодо постачання товарів/послуг наявні та повернення відбулося не у встановлений термін, то ДФС України вважає, що на дату надходження коштів платник податку, зобов'язаний скласти податкову накладну в установленому порядку.

Таким чином, якщо з особою, що помилково перерахувала кошти, продовжують існувати договірні відносити, та підприємство не готове відстоювати свою позицію щодо відсутності операції поставки за коштами, що повернуті в поза 5-тиденний термін, з метою унеможливлення ризиків щодо формування податкових зобов’язань, радимо нарахувати податкові зобов’язання та скласти податкову накладну, а на дату повернення коштів скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.