Эксклюзив

К списку

НДФЛ при получении услуг от предпринимателя-нерезидента

29 мая 2018 г.

НДФЛ при получении услуг от предпринимателя-нерезидента На языке оригинала.

Щодо послуг від приватних підприємців - нерезидентів, то їх контролюючі органи прирівнюють до заробітної плати, з відповідним оподаткуванням. Докладніше про це розповімо у нашому матеріалі про надання послуг підприємцем Білорусі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ), відповідно до п.162.1 ст.162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з в пп.14.1.122 п.14.1 ст.14 ПКУ нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України.

Визначення резидентського статусу фізичної особи встановлено пп.14.1.213 п.14.1 ст.14 ПКУ. Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п.170.10 ст.170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV для нерезидентів).

Пунктом 164.2 ст.164 ПКУ визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп.164.2.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Крім того, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ (пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПКУ. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (збір) із суми такого доходу за його рахунок (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Згідно з п.3.2 ст.3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь діє Угода про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписана 24.12.1993р. та ратифікована Урядом України 20.12.1994р. (далі - Угода).

Зокрема, ст.20 Угоди «Інші доходи» визначено, що види доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі і про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, можуть оподатковуватись у цій Державі.

Листом ДФС України «Про рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування» від 27.12.2012р. №12744/0/71-12/12-1017 надано рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, в якому зазначено, що ст.20 Угоди «Інші доходи» передбачає загальне правило оподаткування доходів, неохоплених попередніми статтями, і розповсюджується на разові доходи випадкового характеру, які неможливо віднести до якогось з видів доходів, що розглядаються в інших статтях Угоди.

У випадку, що розглядається, виплати нерезиденту за договором про надання послуг, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб згідно з положеннями ст.15 Угоди «Доходи від роботи за наймом» (ст.15 Конвенції «Залежні особисті послуги»).

Загальний принцип оподаткування такого виду доходів полягає у праві країни, у якій надаються залежні особисті послуги (джерело доходу), оподатковувати ці доходи, однак оподаткування обмежується винагородою за роботу за наймом у країні джерела.

Отже, відповідно до положень п. 1 ст. 15 Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Білорусі у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в Білорусі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні. Якщо робота за наймом здійснюється в Україні, одержані у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись в Україні.

Звертаємо увагу, що слово «можуть» не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова відносяться до права держави оподатковувати зазначений доход відповідно до свого податкового законодавства.

Згідно з положеннями п.2 ст.15 Угоди винагорода, що одержується резидентом Білорусі у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в Україні, оподатковується тільки Білорусі, лише у тому разі, якщо одночасно виконуються 3 умови:

а) одержувач здійснює роботу в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 календарних дні протягом календарного року; і

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України; а також

в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

У випадку, що розглядається, положення п.2 ст.15 Угоди не можуть бути застосовані, зважаючи на те, що одна з умов вже не виконується - винагорода сплачується наймачем, який є резидентом України.

Враховуючи зазначене, доходи за договором цивільно-правового характеру резиденту Білорусі, які сплачуються українською компанією, підлягають оподаткуванню в Україні за зазначеними вище правилами.

Відповідно до пп.170.10.3 п.170.10 ст.170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Отже, якщо фізична особа - нерезидент, який зареєстрований як фізична особа - підприємець в Білорусі, одержує дохід з джерелом його походження з України, згідно договору про надання послуг, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу такого нерезидента, та оподатковується податковим агентом під час нарахування та виплати за ставками визначеними ст.167 ПКУ.

При цьому, юридична особа, яка виплачує такий дохід нерезиденту зобов’язана виконати всі функції податкового агента, відповідно до норм ПКУ.

Відповідно п.2 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон №2464) платниками єдиного внеску є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому п.1 ст.4 Закону №2464.

Згідно з абзацом другим п.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця).

Отже, підприємство має здійснити нарахування та сплату єдиного внеску з сум винагород за договорами (контрактами) з фізичними особами - нерезидентами України, залученими для виконання послуг цивільно - правового характеру.