Эксклюзив

К списку

Дата оприходования импортного товара, если договором не предусмотрен переход права собственности

15 мая 2018 г.

Дата оприходования импортного товара, если договором не предусмотрен переход права собственности На языке оригинала.

Непоодиноким є випадки коли сторони договору не обумовлюють умови щодо переходу права власності, й в цьому разі бухгалтерія стає перед питанням, на яку саме дату здійснювати оприбуткування товару. В консультації розглянемо, на яку дату оприбуткувати товар, якщо умова поставки - «DAP»

Перш за все зазначимо, що в наведеному випадку йдеться про оприбуткування товару як активу в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Тобто актив визнається, якщо підприємство може здійснювати контроль щодо нього.

У бухгалтерському обліку активи відображаються на дату їх визнання ресурсами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п.3 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» №73 від 07.02.2013р.) (далі - НП(С)БО 1).

Міністерство фінансів України в листі «Щодо дати визнання та відображення в бухгалтерському обліку вартості товарів, придбаних у нерезидентів за іноземну валюту» №31-34000-20-27/11292 від 21.04.2009р. зазначило, що датою зарахування активів на баланс при імпорті товарів є дата, на яку підприємству переходять ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар.

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою, тобто - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

У свою чергу, згідно ч.1 ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Таким чином, датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять ризики й вигоди. Відповідно, саме на цю дату, на підставі відповідних первинних документів, здійснюється відображення вартості товарів на рахунках бухгалтерського обліку. Обов’язку визнання активу в бухгалтерському обліку на дату розмитнення товару діючим законодавством не встановлено.

Порядок переходу ризиків та розподілу обов'язків і ризиків між сторонами зовнішньоекономічних договорів визначений Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів - «Інкотермс», виданими Міжнародною торговельною палатою з метою спрощення процесів ведення міжнародної торгівлі (далі - Інкотермс-2010).

DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) Постачання в пункті (... назва пункту) - означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

Таким чином, за наведеними умовами поставок підприємство має відобразити в обліку збільшення активу (у вигляді товару, що надходить від нерезидента) на дату прибуття транспортного засобу в узгоджене місце призначення для розвантаження.

Отже, відображення в обліку товару, що придбавається у продавця-нерезидента, залежить від умов поставок, які передбачають передачу покупцем всіх ризиків втрати чи пошкодження товару. В наведених умовах поставок покупець бере на себе ризики втрати чи пошкодження товару до прибуття в узгоджене місце призначення для розвантаження. Відповідно, саме з цього моменту отримання товару підприємство-покупець набуває права на товар щодо ризиків та вигід. При цьому підстави оприбуткування товару на дату його розмитнення - відсутні. Адже, відповідно до Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012р. (далі - МКУ) митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень, інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (п.4 ст.255 Митного кодексу).

Згідно ст.260 МКУ тимчасова митна декларація оформлюється, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Оформлення органом доходів і зборів тимчасової митної декларації передбачає необхідність виконання вимог МКУ, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.

Таким чином, митні декларації є документами, необхідними для ввезення товару на територію України та взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів. Аналогічний висновок наведено в листі Міністерства фінансів України «Щодо окремих питань оформлення господарських операцій первинними документами» №31-08410-07-16/2073 від 23.01.2013р. Митна декларація не є первинним документом, що засвідчує перехід ризиків на товар від постачальника до покупця.

Відповідно, саме з моменту отримання в місце поставки за умовами договору покупець може набути права на товар щодо ризиків та вигід. При цьому підстави оприбуткування товару на дату його розмитнення - відсутні, адже не обумовлені умовами договору.

Враховуючи, що підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи звернемо увагу на те, що передача товару продавцем перевізнику має бути документально підтверджена.

Отже, оприбуткування товару має відбуватись на дату приймання товару покупцем, про що сторонами складається первинний документ.

Додатково можна порадити, при укладанні договорів з нерезидентами, передбачати оформлення документу, на підставі якого покупцю передаватимуться ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар.