Эксклюзив

К списку

Дисконтирование задолженности по возвратной финансовой помощи

12 марта 2018 г.

Дисконтирование задолженности по возвратной финансовой помощи На языке оригинала.

Якщо підприємство веде облік за національними стандартами та ще у 2016 році отримало поворотну фінансову допомогу на умовах повернення за першою вимогою кредитора, - чи мало воно дисконтувати таку заборгованість? Відповідь - у нашому матеріалі.

Отримана безвідсоткова позика (безповоротна фінансова допомога) відповідає визначенню поняття «фінансовий інструмент», наведеного в п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», що затверджене наказом Міністерства фінансів України №559 від 30.11.2001р. (далі - П(С)БО 13).

Пунктом 10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов'язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною - укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Отримана позика (безвідсоткова поворотна фінансова допомога) - це фінансове зобов'язання, оскільки його погашення призведе до майбутньої виплати коштів.

Керуючись п.29 П(С)БО 13, позичальник повинен первісно оцінити фінансові зобов'язання (позику) та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов'язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням фінансового інструмента.

Звернемо увагу, що П(С)БО не визначають порядок визначення справедливої вартості, та не розглядають й методологію обліку щодо короткострокових та довгострокових фінансових зобов’язань. Так, в п. 31 П(С)БО 13 йдеться лише про те, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов'язань, призначених для перепродажу, і зобов'язань за похідними фінансовими інструментами.

Методичних рекомендацій до П(С)БО 13, уповноваженими органами відповідно до п.6 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996), не розроблено.

А тому, вважаємо, що оскільки національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов’язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, не надано жодних роз’яснень та методичних рекомендацій, підприємство не зобов’язане визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно, й вправі здійснювати облік фінансових зобов’язань за їх собівартістю.

Додатково зазначимо, що на сьогодні набуває свого поширення практика перевірок контролюючими органами, коли в результаті перевірок податкові органи визначають суму дисконту за фінансовими зобов’язаннями та зараховують його до складу доходу, посилаючись на міжнародні стандарти. У зв’язку з чим звернемо увагу на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону №996 національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Тобто на сьогодні визначення національних стандартів не дозволяє застосовувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. А тому позиція контролюючих органів щодо посилання на міжнародні стандарти у разі, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, є хибною та такою, що протирічить Закону №996.

До 01.01.2018р. (до набрання чинності змін до Закону №996) практика звернення до міжнародних стандартів у разі відсутності методології обліку в національних стандартах була досить поширеною серед аналітиків; Мінфін України також за необхідності в своїх листах застосовував такі звернення. Дозволяло це інше визначення національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку як нормативно-правового акту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Оскільки, безвідсоткова допомога підприємством отримана ще у 2016 році, вважаємо за потрібне зазначити, що ми не вбачаємо жодних ризиків обліку такої заборгованості за її собівартістю, навіть, до зміни положень Закону №996. Адже в наведеному випадку, п.3.1 договору передбачено, що поворотна фінансова допомога має бути повернута за першою вимогою кредитора щодо її повернення. А така заборгованість за жодними правилами, навіть міжнародними, не має дисконтуватися через відсутність дати відліку для дисконтування.