Эксклюзив

К списку

Нет приказа - нет командировки

28 декабря 2017 г.

Нет приказа - нет командировки На языке оригинала.

Директор не бажає складати на своє відрядження наказ, а просто сідає в службове авто та їде по службових справах - ситуація типова. Навіщо самому на себе складати накази. Про податкові ризики для такого випадку - в нашій консультації.

Статтею 121 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971р., працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.

Визначення поняття «службове відрядження» встановлене ст. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р. (далі - Інструкція №59). Так, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Проте, Інструкція №59 є обов'язковими для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Щодо інших підприємств та організацій, то, як зазначено у листах Державної податкової адміністрації України №10077/5/15-1216 від 07.09.2011р. та №5742/6/15-1415 від 31.03.2012р., Інструкція №59 має лише роз’яснювальний характер і може використовуватися як допоміжний (довідковий) документ.

Проте, оскільки визначення поняття «службового відрядження» не регламентовано іншими нормативними документами, то саме вищенаведене визначення застосовується при розгляді питань, пов’язаних з відрядженнями.

Виходячи із самої сутності відрядження: для організації поїздки до іншого населеного пункту, - необхідно мати розпорядження та підтвердження зв’язку відрядження з діяльністю підприємства. Таким розпорядженням є саме наказ керівника про направлення працівників у відрядження. Директор підприємства є таким самим працівником, як й інші працівники, й на нього розповсюджуються всі правила документообігу.

А тому наказ про направлення працівника у відрядження є документом, що надає право не лише на нарахування добових, а також й документом, який засвідчує причини від’їзду працівника у відрядження, та його відсутності на робочому місяці, підтверджує зв'язок відрядження з діяльністю підприємства та надає право працівникові здійснювати певні витрати.

Тому, вважаємо, що відсутність наказу про відрядження не доводить службової цілі поїздки до іншого населеного пункту, й відповідно, використання коштів, палива та інших витрат під час такої поїздки, вважатимуться такими, що використані у власних потребах працівника (в наведеному випадку - у використанні палива). В цьому разі вартість використаного палива вважатиметься додатковим благом для працівника (згідно пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.164.2.17, п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010р. (далі - ПКУ)) з відповідним оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Адже, у разі поїздки без наказу (розпорядження) про відрядження неможливо довести причину поїздки до іншого населеного пункту для здійснення господарської діяльності (незважаючи на те, що в подорожньому листі зазначено «поїздка у виробничих цілях»).

Також у разі поїздки без наявності наказу про відрядження підприємство ризикує втратити право на податковий кредит в частині ПДВ у вартості пального, використаного під час поїздки. Адже, така поїздка вважатиметься поїздкою не в межах господарської діяльності відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ п.14.1 ст. 14 ПКУ. Згідно із п.198.5 ст.198 ПКУ, у разі якщо товари/послуги починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Отже, вважаємо, що наказ про направлення працівників у відрядження (в т.ч. директора) є обов’язковим документом для оформлення відрядження.