Эксклюзив

К списку

На одну операцию несколько налоговых накладных - так нельзя!

29 ноября 2017 г.

На одну операцию несколько налоговых накладных - так нельзя! На языке оригинала.

Через масові блокування податкових накладних бухгалтери намагаються знайти шляхи вирішення проблеми. Останнім часом досить частим явищем стає поділ податкових накладних на частини. В нашій консультації ми проаналізуємо застосування даного підходу на можливі ризики для платників ПДВ.

Щодо декількох податкових накладних на один первинний документ

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, податкові зобов’язання з податку на додану вартість за правилами, встановленими, ПКУ, формуються на підставі даних первинних документів.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п.201.1 ст.201 ПКУ).

Пунктом 201.7 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, вважаємо, що сума податкових зобов’язань в податковій накладній має відповідати даним первинного документа (або первинних документів, якщо складається зведена податкова накладна). Складання декількох податкових накладних на підставі одного первинного документа, складеного на одну господарську операцію (одну поставку) нормами діючого законодавства не передбачено.

ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 06.11.2017р. №2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила, що у разі складання таких податкових накладних постачальником, в покупця покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають даним первинних документів.

Додатково також зазначимо, що складання декількох податкових накладних на одну господарську операцію спричинить появу ситуації, яку відпрацьовуватимуть контролюючі органи під час здійснення податкових перевірок на предмет її реальності та відповідності даним бухгалтерського обліку. Так, в своєму листі №4757/7/99-99-14-02-02-17 від 24.02.2017 р. ДФС України з метою забезпечення якісного документування результатів документальних перевірок платників податків за фактами їх участі у схемах ухилення від оподаткування ПДВ повідомила про те, що при опрацюванні нарахованих сум ПДВ контролюючі органи керуються безпоседньо даними бухгалтерського обліку та виходять із сутності господарських операцій. ДФС України доводить, що суми ПДВ відносяться до податкового кредиту за умови, якщо мала місце господарська операція.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, вважаємо, що складання декількох податкових накладних за наявності одного первинного документа, складеного на одну господарську операцію, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

В ситуації, що склалася, можна порадити підприємству здійснювати відвантаження продукції в декілька етапів (наприклад, протягом декількох днів), кожен з яких буде оформлений первинним документом, на підставі якого й буде складена податкова накладна. Якщо можливе отримання авансових платежів, то можна запропонувати договірними умовами передбачити часткове надходження авансових платежів (як першої події) з наступним відвантаженням продукції; або чергувати відвантаження з авансовими платежами.