Эксклюзив

К списку

Денежный подарок от шефа - без налогов не обойтись

13 ноября 2017 г.

Денежный подарок от шефа - без налогов не обойтись На языке оригинала.

Керівництво прийняло рішення дарувати працівникам до дня народження кошти? Не забудьте утримати ПДФО.

ПДФО

Одним з видів доходів фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню ПДФО є додаткові блага.

Визначення поняття «додаткове благо» наведено у пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ).

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).

Зазначеним пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначений й перелік доходів, які вважаються додатковим благом. Зокрема, додатковим благом є безповоротна фінансова допомога (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Безповоротною фінансовою допомогу згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, слід вважати суму коштів, передану платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Тобто з метою оподаткування сума коштів, яку підприємство планує дарувати працівникам вважатиметься безповоротною фінансовою допомогою, й відповідно - додатковим благом. Таке додаткове благо підлягатиме оподаткуванню ПДФО, але без застосування «натурального» коефіцієнта, оскільки надається в грошовій формі.

Військовий збір

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Враховуючи зазначене, грошовий дарунок працівнику оподатковується військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

ЄСВ

Відповідно до п.1 частини першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. (далі - Закон №2464) для роботодавців, що сплачують ЄСВ базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995р. (далі - Закон №108).

Статтею 1 розділу 1 Закону №108 визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004р. (далі - Інструкція № 5). Так, згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції№ 5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати.

Виходячи з даної норми, вартість подарунків, наданих працівникам в грошовій формі до дня народження, є заохоченням, що не пов’язане з конкретними результатами праці, а тому є базою нарахування ЄСВ. Саме такого висновку із зазначеного положення Інструкції №5 доходять контролюючі органи при наданні консультацій, та під час проведення податковий перевірок.

Проте ст.5 Закону №108 визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі, зокрема, колективних або трудових договорів. Відповідно, саме в цих договорам підприємство визначає склад фонду оплати праці з урахуванням норм діючого законодавства та порядок здійснення тих чи інших виплат. В зазначених документах підприємство передбачає порядок виплати й подарунків працівникам в грошовій формі. Проте, високою ймовірністю є той факт, що навіть за таких умов підприємству доведеться відстоювати свою позицію перед контролюючими органами, та доводити той факт, що виплата дарунку є окремою цивільно-правовою дією та не є заохоченням, пов’язаним з трудовими відносинами.

У зв’язку із зазначеним, вважаємо, що незалежно від того, чи передбачена виплата грошових подарунків у складі фонду оплати праці в колективному договорі, трудовому договорі або іншому розпорядчому документів підприємства, що визначає склад фонду оплати праці, найбезпечнішим варіантом для підприємства буде варіант нарахування ЄСВ на суму грошового подарунку.