Эксклюзив

К списку

Если не вернули возвратную помощь: что ожидать в налогообложении

12 октября 2017 г.

Если не вернули возвратную помощь: что ожидать в налогообложении На языке оригинала.

До Вашої уваги - консультаційне роз’яснення щодо податкових наслідків у разі неповернення поворотної фінансової допомоги платником єдиного податку платнику податку на прибуток.

Відповідно до пп. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ) поворотна фінансова допомога є сумою коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення

Щодо оподаткування для - платника податку на прибуток

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ), на різниці, які виникають відповідно до розділу ІІІ ПКУ.

Тобто для цілей податкового обліку з точки зору податку на прибуток, операції з поворотною фінансовою допомогою мають здійснюватися за правилами бухгалтерського обліку.

Надана поворотна фінансова допомога терміном на 12 календарних місяців є поточною дебіторською заборгованістю без визнання її у складі витрат. Адже, згідно з п.5 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999р., відображаються в обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. При наданні поворотної фінансової допомоги, одночасно із перерахуванням коштів виникає дебіторська заборгованість, відповідно, зменшення активів не відбувається. В ситуації, якщо поворотна фінансова допомога не повернена у встановлені терміни, така заборгованість набуває статусу сумнівної відповідно до п.4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999р. Так, цим пунктом визначено, що сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Сумнівна поточна дебіторська заборгованість, що погашається грошовими коштами, зараховується до складу резерву сумнівних боргів. При цьому із збільшенням резерву збільшуються операційні витрати підприємства.

Списання неповернутої боржником поворотної фінансової допомоги здійснюється лише у випадку, якщо така заборгованість відповідатиме визначенню безнадійної дебіторської заборгованості. Тобто, якщо існуватиме впевненість в її неповерненні боржником або за нею спливе строк позовної давності. В цьому разі в обліку здійснюється виключення безнадійної заборгованості з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Отже, на суму фінансового результату до оподаткування для цілей визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, сума неповернутої фінансової допомоги вплине при її визнанні сумнівною заборгованістю та відображенні її у складі витрат.

При цьому п.139.2 ст.139 ПКУ визначені різниці щодо резерву сумнівних боргів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

Таким чином, у разі непогашення поворотної фінансової допомоги, для цілей оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування, підлягає збільшенню на суму створеного резерву сумнівних боргів в сумі неповернутої поворотної фінансової допомоги. Зменшенню фінансовий результат підлягатиме під час зменшення резерву сумнівних боргів при списанні заборгованості.

Щодо оподаткування для платника єдиного податку, який перейшов на загальну систему оподаткування

П.292.1 ст.292 ПКУ визначено, що доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

Перелік доходів, що не включаються до складу доходу платників єдиного податку, що підлягає оподаткуванню, визначений п.292.11 ст. 92 ПКУ. Таким чином, до зазначеної норми до складу доходу платників єдиного податку не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та повернутої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Тобто платник єдиного податку, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що така допомога буде повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповернутої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Тобто в цьому випадку оподаткуванню єдиним податком підлягатиме лише та неповернена поворотна фінансова, за якою 12 місяців з дня отримання припадатиме на період перебування на єдиному податку. Та поворотна фінансова допомога, що лишилась неповернутою в період перебування на загальній системі оподаткування, оподатковуватиметься як для платника податку на прибуток в вищенаведеному нами порядку.