Эксклюзив

К списку

Регистраторы могут ошибаться: как быть с земельным налогом?

29 сентября 2017 г.

Регистраторы могут ошибаться: как быть с земельным налогом? На языке оригинала.

Підприємство здійснює користування земельною ділянкою на підставі акту на право постійного користування землею. Після інвентаризації земельних ділянок було встановлено, що адміністративні межі деяких сільських рад було змінено, у зв’язку з цим змінилося місцезнаходження однієї з ділянок. Підприємство звернулося до відповідного Управління Держгеокадастру та отримало Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Проте, у даному Витязі реєстратором було допущено помилку, а саме - невірно зазначено назву сільської ради, на території якої знаходиться земельна ділянка. Як наслідок, уточнюючу декларацію з плати за землю було подано за невірним кодом КОАТУУ - виходячи з невірної адреси у Витягу. Відповідно, за вірним КОАТУУ земельний податок задекларовано не було. Після виявлення помилки, Витяг було замінено реєстратором.

Яким чином виправити помилку та чи застосовуються в такому випадку штрафні санкції до Підприємства?

Відповідно до п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. (далі - ПКУ) базою оподаткування земельного податку є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Розділом ХІІІ ПКУ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі - Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України №560 від 16.06.2015р. (далі - Наказ №560)

При цьому, Наказ №560 не містить рекомендацій щодо заповнення реквізиту «Код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ». У загальноприйнятому порядку, в даній графі вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, на території якого знаходиться земельна ділянка, щодо якої подається декларація. Проте, ні нормами ПКУ, ні Наказом №560 не передбачено переліку документів, на підставі яких вноситься інформація в дану графу Декларації. Як правило, при заповненні Декларації платник податку вносить інформацію з документу, на підставі яких здійснюється користування земельною ділянкою або ж документу, що підтверджує право власності на таку земельну ділянку.

Виходячи з умов запиту, підприємство здійснює користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею (далі - Акт). Проте, після інвентаризації земельних ділянок, виявилося, що адміністративні межі окремих сільських рад змінилися, у зв’язку з чим інформація, наведена в такому Акті, не є актуальною. Таким чином, у Підприємства виникла необхідність внести зміни у раніше подані Декларації, що і було зроблено. При цьому, зміни було внесено на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наданого Управлінням Держгеокадастру (далі - Витяг).

Проте, у вищезазначеному Витязі реєстратором було допущено помилку, а саме: вказано невірне місцезнаходження земельної ділянки, а саме - невірно зазначено назву сільської ради. Як наслідок, в уточнюючій Декларації було вказано відповідний код КОАТУУ, згідно зазначеної у Витязі адреси.

Після виявлення помилки, Управлінням Держгеокадастру було надано новий Витяг, з вірним вказанням місцезнаходження земельної ділянки, про яку йдеться у запиті.

Відразу зазначимо, що згідно з п.50.1 ст. 50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявив факт заниження податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку) минулих податкових періодів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Також, відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ, при самостійному виправленні помилок, що містяться у раніше поданій платником податковій декларації, на суму недоплати податкового зобов’язання нараховується пеня у разі, якщо зміни до податкової звітності внесені після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (п.129.9 ст.129 ПКУ).

З урахуванням вищевикладеного, оскільки наявність інформації про місцезнаходження окремої земельної ділянки є необхідною умовою для нарахування плати за землю, то у разі встановлення факту, що Витяг, наданий відповідним Управлінням Держгеокадастру, містить невірні відомості, платник податку має виправити помилки, допущені при розрахунку земельного податку, шляхом подачі уточнюючої податкової декларації з відповідним внесенням до бюджету суми недоплати податкового зобов’язання з плати за землю, штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати та пені.

Узагальнюючи вищесказане, вважаємо, що Підприємству необхідно подати уточнюючі Декларації для виправлення допущеної помилки, в яких необхідно:

- зменшити нараховане податкове зобов’язання за земельною ділянкою, про яку йдеться в запиті, за кодом КОАТУУ сільської ради, назву якої помилково вказано у Витязі;

- донарахувати податкове зобов’язання за земельною ділянкою, про яку йдеться в запиті, за кодом КОАТУУ, що відповідає сільській раді, яка є вірною.

Виходячи з норм ПКУ, внесення у вересні 2017 року уточнень в раніше подану Декларацію з дати, коли такі зміни фактично відбулися, а саме - з липня 2017 року, що документально підтверджено Витягом, призведе до обов’язку нарахування штрафних санкцій у розмірі 3%.

Разом з тим, згідно зі ст.224 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003р. (далі - ГКУ), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушеною. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання, спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог ГКУ (ст.231 ГКУ).

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-IV від 06.07.2005р., кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, оскільки фактично Управлінням Держгеокадастру порушено договірні відносини з Підприємством, рекомендуємо звернутися до даного суб’єкта господарських відносин з вимогою відшкодувати завдані збитки, а в разі необхідності - відстоювати свої права у судовому порядку.

Додатково зазначимо, що відповідь на подібне питання, щодо помилки, допущеної Держгеокадастром при наданні документів на земельні ділянки, наявна у загальному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР, у підкатегорії 112.05 категорії 112. Незважаючи на те, що запитання-відповідь переведено до нечинних, у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014р., дану позицію контролюючі органи і сьогодні озвучують під час надання усних консультацій. Тому, вважаємо, що саме такий підхід ними буде застосовано і під час проведення податкових перевірок в частині правильності розрахунку плати за землю, в частині земельного податку.