Эксклюзив

К списку

Инвестиционный убыток и НДФЛ

31 августа 2017 г.

Инвестиционный убыток и НДФЛ На языке оригинала.

У консультаційному роз’ясненні розглянуто питання продажу корпоративних прав учасником-фізичною особою за ціною, нижче ціни їх придбання.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Пунктом 162.1 ст.162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Згідно з пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді пасивних доходів (крім зазначених у пп.165.1.41 п.165.1 ст.165 Кодексу).

Згідно з пп.164.2.9 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Пунктом 167.1 ст.167 ПКУ встановлено, що ставка податку на доходи фізичних осіб до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

Тобто, у разі продажу фізичною особою належної йому частки у статутному капіталі підприємства, у платника податків виникає інвестиційний дохід у вигляді коштів, отриманих внаслідок укладання угоди.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п.170.2 ст.170 ПКУ.

Підпунктом 170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно із пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп.170.2.4 - 170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (пп.170.2.7 п.170.2 ст.170 ПКУ).

Водночас, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Тобто, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб буде вважатися інвестиційний прибуток, для визначення якого враховуються витрати, пов’язані із придбанням такого інвестиційного активу.

При цьому до витрат, пов’язаних з придбанням корпоративних прав, можуть бути віднесені лише документально підтверджені витрати фізичної особи, спрямовані на формування статутного капіталу товариства.

Разом з цим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку, зокрема, документи первинного обліку, на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку (п.176.1 ст.176 ПКУ).

Відповідно до пп.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку в обов’язковому порядку зобов’язаний декларувати результати усіх операцій з інвестиційними активами, що прирівнюються до продажу здійснених протягом звітного (податкового) року, за винятком випадків, зазначених у пп.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Кодексу. Тобто, за підсумками року, у якому здійснено таке відчуження корпоративних прав, фізична особа має подати податкову декларацію та задекларувати інвестиційний збиток від такої господарської операції.