Эксклюзив

К списку

Баннерная реклама в интернете

10 марта 2017 г.

Баннерная реклама в интернете На языке оригинала.

Юридичного визначення поняття «банер» наше законодавство не містить. Однак у загальноприйнятому розумінні банером (англ. «banner» - прапор, транспарант) вважають графічне або анімаційне зображення рекламного характеру в мережі Інтернет, яке переважно містить посилання на web-сторінку з інформацією про рекламований товар чи послугу.

Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996р. № 270/96-ВР (далі - ЗУ №270/96) визначає, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Отже, інформація про сервіси з платним мультимедійним контентом, що розповсюджується на інтернет-сайтах шляхом розміщення банерів та тизерів, є рекламою.

Витрати на рекламу є витратами на збут, згідно п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», що затверджене Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999р.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі - ПКУ), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, що виникають відповідно до ПКУ.

Жодних різниць щодо витрат на рекламу придбаних у резидентів, які не є неприбутковими організаціями, ПКУ не містить.

Відповідно до п.44.1 та п.44.2 ст.44 ПКУ, для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Необхідності доведення зв’язку витрат на рекламні послуги з господарською діяльністю підприємства, на відміну від оподаткування ПДВ, для цілей податку на прибуток, не передбачено. Так само і немає обмежень щодо сум таких витрат.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що при наявності документів, оформлених належним чином, що підтверджують факт надання підприємству рекламних послуг, податкові ризики в частині податку на прибуток відсутні.

При цьому, якщо умовами договору передбачено отримання підприємством послуг від резидента, не має значення, на яких інтернет-сайтах і з яким доменом буде розміщено рекламні банери. Адже доступ до сайту можна здійснювати і з території України.

Тому вважаємо, що розміщення виконавцем рекламних банерів та тизерів у рамках дії договору можливе як на українських сайтах, так і на іноземних.

Для підтвердження факту отримання інтернет-послуг з реклами, рекомендуємо додавати до акту наданих послуг список сайтів, на яких розміщено рекламу, з додаванням Рrint Screen? з кожного з них.

Але навіть за наявності документів, ДФСУ листом від 08.04.2016р. №7862/6/99-99-19-02-02-15 вкотре нагадало, що Вищим адміністративним судом України (лист від 02.06.2011р. №742/11/13-11) встановлено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В свою чергу, ДФСУ листом від 16.05.2016р. №16872/7/99-99-14-02-02-17 затвердило Методичні рекомендації «Про фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій». Наведемо лише деякі положення з документу, які дозволяють зробити висновок про нереальну операцію та не визнати витрати та податковий кредит.

Негативна інформація щодо документального оформлення нереальної господарської операції:

Ключовим у сукупності доказів щодо нереальності господарської операції з надання послуги має бути доведення: