Эксклюзив

К списку

Отпуск в выходные дни

28 февраля 2017 г.

Отпуск в выходные дни На языке оригинала.

Згідно ст.6 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15.11.1996р. (далі - ЗУ №504/96), у загальному порядку тривалість щорічної основної відпустки не може бути менше 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.

При розрахунку тривалості основної відпустки святкові та неробочі дні не враховують. Це означає: якщо на той період, на який надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів. В Україні встановлено 10 святкових та неробочих днів (ст.73 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971р. - далі КЗпП).

На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості. Проте основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів. Це може бути як перша частина, так і друга, третя і т.д.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, у згоджується між працівником і власником або вповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну (ст.79 КЗпП та ч.11 ст.10 Закону про відпустки).

Наразі в нормативному полі не передбачено обов’язкової умови щодо початку щорічної відпустки винятково з робочого дня. Також немає й вимоги щодо надання невикористаної частини щорічної відпустки з дня тижня, наступного за днем закінчення попередньої використаної її частини (див. лист Мінпраці України №87/13/84-08 від 26.02.2008р.).

Таким чином, за взаємною згодою працівника та роботодавця початок частини щорічної відпустки може припадати на будь-який календарний день, включаючи вихідний. При цьому такий день буде оплачено.

Міністерство соціальної політики України також підтримують таку позицію (лист № 23/13/116-13 від 17.01.2013р.).

Таке рішення направити у відпустку на вихідні дні працівників, які не бажають відпочивати (звісно, обов’язково дотримуючись загального правила - одна неподільна частина відпустки не менше 14 календарних днів), дозволить вибирати працівнику частину свого ліміту щорічної відпустки, продовжуючи працювати, при цьому він буде отримувати оплату як за робочі, так і відпускно-вихідні дні. Роботодавець за такої схеми не порушуватиме ч.5 ст.11 №504/96, яка, зокрема, забороняє не надавати щорічні відпустки повної тривалості впродовж двох років поспіль.