Эксклюзив

К списку

Срок отсчета 1095 дней, в течение которых можно осуществить возврат сумм излишне уплаченного налога на прибыль

18 декабря 2016 г.

Срок отсчета 1095 дней, в течение которых можно осуществить возврат сумм излишне уплаченного налога на прибыль На языке оригинала.

Відповідно до пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податковому кодексі України №2755 від 02.12.2010р. (далі - ПКУ) надміру сплачені грошові зобов'язання (переплата) - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

При цьому відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПКУ у платника податку виникає право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

В ПКУ умовам повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань присвячено дві норми:


Таким чином, необхідність подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення переплати. Отже, розрахунок строку давності починається з дати виникнення переплати, але в деяких випадках переплата може виникати не лише з дати здійснення платежу.

Так, п.57.1 ст.57 ПКУ, в редакції чинній до 01.01.2015р., встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Слід зауважити, що ПКУ не визначав чіткого механізму подальшого врахування сплачених авансових внесків. Форма декларації з податку на прибуток передбачала їх зарахування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку. Якщо за результатами року нарахований підприємством податок на прибуток виявився меншим за суму сплачених внесків або діяльність підприємства взагалі виявиться збитковою, то сплачені авансові внески, на нашу думку, повинні були набути статусу переплати. При цьому слід врахувати, що авансові внески є сумою узгоджених податкових зобов’язань. Статусу переплати вони можуть набути тільки після того, як буде задекларовано менший податок на прибуток, ніж сума сплачених авансових внесків.

Таким чином, наприклад, у разі сплати авансових внесків протягом всього 2011 року та подання декларації з податку на прибуток за 2011 рік, в якій податок на прибуток нараховано в меншій сумі, ніж сплачені протягом року авансові внески, після подання декларації такі надміру сплачені авансові внески набувають статусу переплати. З моменту набуття сплаченими авансовими внесками статусу переплати до них застосовуються загальні правила щодо повернення або врахування надміру сплачених податків, про які зазначено вище.

Пунктом 3 розділу 2 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, встановлено, що підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

Наявна судова практика взагалі не підтримує такі інструкції контролюючих органів. Так, у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2013р. у справі №822/278/13-а суд зазначив, що термін 1095 днів застосовується тільки у разі подання заяви платника податку на повернення надміру сплачених коштів, та дійшов висновку, що п.102.5 ПКУ не передбачає встановлення будь-якого строку давності щодо можливості платника використати своє право на проведення заліку надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів. Тому, на думку суду, строк давності 1095 днів взагалі не застосовується при поданні заяви платником податку для зарахування наявної переплати у рахунок зменшення податкових зобов’язань з іншого податку. Також можна в якості позитивної практики навести Ухвалу ВАСУ від 04.02.2016р. №К/800/14105/13, в якій щоправда для ПДВ, але зазначено, що підстав для поширення строку 1095 днів на порядок перенесення платником залишку від’ємного значення суми ПДВ немає.

Отже, на практиці, податкові органи можуть списати наявну переплату, якщо протягом 1095 днів стосовно неї не надійшло заяви про повернення або зарахування в рахунок інших платежів і якщо відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата. Тобто це стосується тільки тих випадків, коли переплата обліковується більше строку 1095 днів без руху. Якщо, наприклад, переплата виникла за наслідком подання податкової декларації за 2011 рік та частково зменшувалась до 2015 року, то підстав для її списання наразі немає.