Эксклюзив

К списку

Продажа основного средства - налоговый учет

26 июля 2016 г.

Продажа основного средства - налоговый учет На языке оригинала.

Відповідно до п.33 Наказу Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.04.2000р. №92 продаж основних засобів належить до операцій з вибуття основних засобів з балансу підприємства. У випадку коли підприємство приймає рішення про продаж об'єктів основних засобів, їх слід класифікувати як необоротні активи, утримувані для продажу, згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 №617, із змінами і доповненнями.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Наказу Мінфіну України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» від 07.11.2003р. №617 (далі - ПСБО 27) необоротний актив визнається утримуваними для продажу у разі, якщо:

Необоротні активи відчуження яких планується в інший спосіб, ніж продаж на дату балансу, не визнаються утримуваними для продажу.

Необоротні активи, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів.

На необоротні активи, утримувані для продажу, амортизація в бухгалтерському обліку не нараховується (п.6 розд. II П(С)БО 27). У загальному випадку її нарахування припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (п.29 П(С)БО 7).

Отже, останній раз амортизація нараховується на вартість об'єкта, який продається, в місяці його переведення до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Відповідно до кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку операцій з основними засобами (п.45 додатка до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003р. №561 (далі - Наказ №561), п.19 Наказу Мінфіну «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007р. №2 (далі - Наказ №2) визнання необоротних активів, утримуваних для продажу, та їх реалізація відображаються таким чином:

Продажа основного средства - налоговый учет










Водночас чинним є Лист Міністерства фінансів України від 25.07.2008р. №31-34000-10-10/29072, згідно якого доходи від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, відображаються за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» з наведенням у статті «Інші операційні доходи» (рядок 060) Звіту про фінансові результати (форма №2), собівартість реалізованих необоротних активів, утримуваних для продажу, відображається за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» з наведенням у статті «Інші операційні витрати» (рядок 090) Звіту про фінансові результати (форма №2).

На нашу думку, слід все ж таки користуватись нормами Наказу Мінфіну «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.1999р. №291 (далі- Інструкція №291) та спеціальних методичних рекомендацій.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується:

Однак, у випадку, коли підприємство чітко дотримується вимог П(С)БО зазначена вище норма ПКУ втрачає будь-який сенс: на момент продажу в регістрах бухгалтерського обліку відсутня залишкова вартість об’єкта основних засобів, оскільки, при виокремленні необоротних активів, як утримуваних для продажу вони перестають бути об’єктами основних засобів і далі продовжуються обліковуватись у складі запасів. Тобто, при їх продажу наявна собівартість проданого товару, і аж ніяк не залишкова вартість окремого об’єкта основних засобів.

Податківці розглядають дане питання значно простіше, не вдаючись у подробиці бухгалтерського обліку необоротних активів, утримуваних для продажу. У Листі ГУ ДФС у м. Києві від 11.03.2016 №5844/10/26-15-12-02-11 зазначено: «Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п.40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561).

Таким чином, у разі застосування платником різниць, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, при продажу окремого об’єкта основних засобів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст.138 ПКУ». Така ж думка викладена і в Листі ДФСУ №23179/6/99-99-19-02-02-15 вiд 02.11.2015р.

Проте, продовжимо наш аналіз норм ПКУ. Згідно з п.138.2 ст.138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі продажу такого об'єкта.

Спробуємо «накласти» зроблені нами раніше висновки на вказану вимогу ПКУ.

Якщо при «переведенні» основних засобів до складу необоротних активів утримуваних для продажу, коригування фінансового результату не проводиться (ст.138 ПКУ не вимагає такого коригування), то собівартість вказаних запасів впливає на фінансовий результат (зменшує його). Водночас, чітко дотримуючись вимог п.138.2 ст.138 ПКУ, та зменшуючи фінансовий результат на залишкову вартість основного засобу, визначену за «податковими правилами» підприємство повторно (у Вашому випадку частково) відобразить у складі витрат собівартість проданого необоротного активу. На наш погляд, в даному випадку ПКУ містить норми, які не погоджуються з нормативними документами, що регулюють правила ведення бухгалтерського обліку та формальне дотримання яких призведе до перекручення (спотворення) фінансового результату до оподаткування.

Отже, ми прийшли до наступних (революційних) висновків:

1. Чітко дотримуючись вимог П(С)БО 7, П(С)БО 27, Інструкції №291, Наказів №561, №2 у підприємства відсутні підстави для коригування (збільшення) фінансового результату на залишкову вартість окремого об'єкта основних засобів у разі його продажу;

2. Одночасно, при дотриманні вимог п.138.2 ст.138 ПКУ підприємство «повторно» відобразить у складі витрат залишкову вартість основного засобу, таким чином занижуючи фінансовий результат до оподаткування.