Эксклюзив

К списку

Руководитель-экспат: налогообложение стоимости квартиры и авиабилетов

29 июня 2016 г.

Руководитель-экспат: налогообложение стоимости квартиры и авиабилетов На языке оригинала.

Спершу розглянемо оподаткування оплати вартості квартири для директора.

Згідно з пп. «а» пп.164.2.17 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПКУ) оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) підлягає доход у вигляді додаткового блага, а саме: у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать працедавцеві, наданих платникові податків у безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання обумовлене виконанням платником податків трудової функції згідно з трудовою угодою (контракту) або передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону у встановлених ними межах.

Податкова служба у своїх роз'ясненнях цього підпункту ПКУ (Лист від 30.03.2012р. №4602/5/17-1115) робить акцент на тому, що надання житла співробітникові не підпадає під оподаткування ПДФО тільки у випадку, якщо житло належить працедавцеві на праві власності.

У разі ж оплати підприємством орендної плати третій особі і подальшого надання житла співробітникові, такі виплати підпадають під оподаткування ПДФО.

В той же час, згідно з визначенням наведеним у пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага - засоби, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачуються (надаються) платникові податку податковим агентом, якщо такий доход не є заробітною платою і не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму.

На нашу думку, передбачивши обов'язок оплати підприємством орендної плати в укладеному трудовому договорі, отриманий дохід слід вважати пов'язаним з виконанням співробітником обов'язків трудового найму і, отже, він не підпадатиме під визначення додаткового блага, встановлене нормами пп.14.1.47 і пп. «а» пп.164.2.17 ПКУ.

Однак, на практиці найймовірніше своє право на не нарахування ПДФО слід буде доказувати в судовому порядку.

Згідно з пп.2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5 (яка використовується при визначенні структури заробітної плати) (далі - Інструкція №5), оплата найманого житла відноситься до індивідуальних виплат, які включаються в заохочувальні і компенсаційні виплати та є складовою фонду оплати праці. Відповідно, оплата вартості житла є об'єктом для нарахування ЄСВ (п.1 ч.1 ст.7 ЗУ №2462-VI) з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ, яка у 2016 році дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 число поточного року - 34 450,00 грн. (п.4 ч.1 ст.1 ЗУ №2464-VI).

В період адміністрування ЄСВ Пенсійним фондом багаторазово видавалися пояснення із цього приводу. Наприклад, в листі від 08.11.2012р. №26026/03-20 ПФУ відмічає, що ЄСВ нараховується на суми оренди. У роз'ясненнях Міндоходів озвучувалася аналогічна думка.

Суди також використовують Інструкцію №5 в якості документу, що визначає структуру заробітної плати (визначення ВАСУ від 17.10.2013р. у справі № До/9991/66803/12).

Відповідно до вимог п.164.5 ст.165 ПКУ, зважаючи на факт виплати частини заробітної плати працівнику в негрошовій формі, слід розрахувати базу для об’єкта оподаткування ПДФО, використовуючи коефіцієнт, який визначається за формулою :

До = 100 : (100 - Сн),

де:

До - коефіцієнт;

Сн - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент нарахування.

У «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) у складі загальної суми нарахованого фонду оплати праці даному працівнику за кодом «101» (у відповідності до Наказу Міністерства доходів та зборів України №49 від 21.01.2014р.)

Нормами п.161 підрозділу 10 ПКУ застосування «натурального» коефіцієнта, визначеного п.164.5 ст.164 ПКУ, під час оподаткування військовим збором нарахованого доходу у негрошовій формі не передбачено. Оскільки, норми п.164.5 ст.164 ПКУ застосовуються під час нарахування доходу у будь-якій негрошовій формі для визначення бази оподаткування доходу податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, при оподаткування військовим збором доходів працівника в негрошовій формі «натуральний» коефіцієнт застосовувати не потрібно (Лист ДФСУ від 08.09.2014р. №3095/6/99-99-17-03-03-15).

Вартість авіаквитків на переліт керівника, не пов'язаний з відрядженням, є додатковим благом цього керівника, у відповідності до вимог пп.1.14.47 п.1.14 ст.14, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Згідно п.1.2 п.161 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ. Додаткові блага включені до переліку доходів, що складають загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Враховуючи той факт, що вартість авіаквитків, не пов’язаних з відрядженням чи виконанням умов трудового договору, є додатковим благом керівника, підприємству необхідно на вказану суму (вартості квитка) нарахувати ЄСВ оскільки такий дохід, як додаткове благо, не включений в перелік доходів, звільнених від нарахувань і утримань ЄСВ, наведений в Постанові КМУ від 22.12.2010р. №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При визначенні бази обкладення ЄСВ чинним законодавством не передбачено застосування підвищувальних коефіцієнтів до такого доходу.