Эксклюзив

К списку

Нормы списания горюче-смазочных материалов

7 июня 2016 г.

Нормы списания горюче-смазочных материалов На языке оригинала.

Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа, та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (далі - норми витрат палива), затверджених наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.1998р. №43 (далі - Наказ №43).

Відповідно до «Загальних положень» Наказу №43 норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Згідно з аб. б) п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28.12.1992р. №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

У відповідності до аб.3 п.1 Указу Президента України від 27.12.1995р. №1186/95, яким затверджено «Положення про Міністерство транспорту України», який діяв на момент затвердження Наказу №43, Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс) здійснює керівництво транспортно-дорожнім комплексом, несе відповідальність за його розвиток, координує роботу об'єднань, підприємств, установ та організацій автомобільного, авіаційного, залізничного, морського і річкового транспорту та дорожнього господарства, які входять до сфери його управління (далі - підприємства).

Додатково слід зазначити, що Мінтрансу не надано повноваження затверджувати національні положення бухгалтерського обліку та затверджувати нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Згідно з п.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - ЗУ №996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, яким є Міністерство фінансів України.

Таким чином можна зробити попередній висновок, що оскільки Наказ №43 не обов’язковий для виконання Вашим підприємством, затвердження норм списання палива не є обов’язковим. Аналогічний висновок, про недопустимість застосування норм Наказу №43 для притягнення підприємства до відповідальності, наведено в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.09.2010р. № К-12884/08.

З іншого боку слід зазначити, що відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПКУ) в основу визначення оподатковуваного прибутку покладено у визначення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), згідно з фінансовою звітністю підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Нормы списания горюче-смазочных материалов Згідно з ч.2 та ч.3 ст.9 ЗУ №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа, та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. При цьому, єдиним нормативним документом про норми списання палива є Наказ №43. Таким чином, Підприємство може використовувати норми Наказу №43.

Також маємо зазначити, що станом 10.03.2015р. в Загальнодоступному довідково-інформаційному ресурсі (далі - ЗІР) Державної фіскальної служби України всі матеріали, що стосувалися застосування норм Наказу №43, з 01.01.2015р. переведені до розділу «втратив чинність».

Враховуючи вищенаведене, Підприємство не зобов’язане виконувати норми Наказу №43, оскільки, даний наказ не регулює питання бухгалтерського обліку, виданий органом, який не має повноважень затверджувати нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Оскільки, наказ Міністерства транспорту України від 10.02.98р. №43 не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, що він є обов'язковим для виконання лише для підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Мінтрансу. Іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями повинні бути розроблені власні нормативні документи щодо нормування витрат палива та мастильних матеріалів відповідно до законодавства. (Лист ГоловКРУ «Про списання паливно-мастильних матеріалів» від 11.08.2010р. №02-14/1232).

Норми витрат палива можна затвердити самостійно, виходячи з показників техпаспорту автомобіля або ж звернутися до спеціалізованих установ за відповідним розрахунком норм витрат палива транспортним засобом.

Відповідно до законодавства, тимчасові індивідуальні, базові, базові лінійні та диференційовані норми витрат палива з уточненням, за необхідності, коефіцієнтів їх коригування, розробляються головним інститутом Мінінфраструктури України, ДП «ДержавтотрансНДІпроект» за заявками заводів-виробників чи підприємств - власників автомобілів на договірних засадах (пп.2.1.5 ст.2 Наказу №43).

Тимчасові індивідуальні норми є чинними для конкретного підприємства (суб'єкта господарювання), що замовило їх розроблення для використання у період апробації в певному регіоні та умовах експлуатації транспортних засобів (обладнання), без права поширення на транспортні засоби (обладнання) інших підприємств, організацій (суб'єктів господарювання), у тому числі суб'єктів господарювання, які входять до складу однієї установи, відомства тощо. При цьому збираються дані щодо специфічних умов експлуатації техніки кожним підприємством (суб'єктом господарювання) в певних умовах для отримання статистично значимої кількості незалежних та неупереджених даних щодо апробації тимчасових індивідуальних норм залежно від всього розмаїття умов експлуатації, технічного стану техніки, особливостей її конструктивного виконання (комплектації) тощо.

Тимчасові індивідуальні норми встановлюють на визначений ДП «ДержавтотрансНДІпроект» період апробації, що триває до одного року. Після закінчення встановленого періоду апробації, розробленої для підприємства тимчасової індивідуальної норми та надання підприємством розробникові за визначеною ДП «ДержавтотрансНДІпроект» формою даних щодо її апробації з наведенням експлуатаційних умов термін дії норми продовжується, при цьому встановлюється наступний період апробації з можливим її коригуванням за обґрунтованої необхідності з урахуванням централізовано зібраних даних щодо апробації тимчасових індивідуальних норм в різноманітних природно-кліматичних, дорожніх та інших умовах різних підприємств та установ (суб'єктів господарювання).

Якщо підприємство прагне самостійно встановити норми на списання палива, необхідно з урахуванням даних технічної документації, створити наказ по підприємству із зазначенням норми на списання палива. Наказ підписує керівник підприємства.

Жодних вимог щодо комісії, її складу, документального оформлення встановлених норм, чинне законодавство не висуває, за виключенням випадків, коли мова йде про встановлення тимчасової норми витрати палива для роботи спеціального обладнання, яке встановлюється на автомобілі.